Огляд фільму «Кінгсман: Золоте кільце»

Метью Вон протягом останнього десятиріччя заявив про себе як про майстра яскравого й оригінального кіно. Він відзначився фентезі «Зоряний пил» (за романом Ніла Ґеймана) та супергеройськими стрічками «Пипець» (за коміксом Марка Міллара) і «Люди Ікс: Перший клас». А у 2015-му фільммейкер представив ще одну кіноадаптацію Міллара – комедійний шпигунський бойовик «Kingsman: Таємна служба», що виявився філігранним, шалено веселим, екстравагантним видовищем і взагалі однією з головних новинок того року. А також мав неабиякий успіх у прокаті (бокс-офіс – 414 млн доларів), тому розроблення сиквела стало очевидним кроком, хоча спочатку ні Вон, ні сценаристка Джейн Голдман не мали наміру продовжувати історію. Тож наскільки виправданий був цей крок? Та чи мали творці новоявленої франшизи (вже планується третій фільм), що розказати цього разу?

«Золоте кільце» залишає по собі досить змішані враження. Окремі елементи стрічки справді сильні й дуже ефектні. Інші ж сприймаються зі скепсисом, відчуваються зайвими чи навіть дратують.

Найперше відзначимо позитивні якості. Звісно, це блискучі, винахідливі, ураганні бойові сцени, від яких просто дух захоплює! Вони зняті у фірмовому стилі режисера, з дуже рухливою камерою, охопленням великої кількості деталей, класними трюками, взаємодією зі складниками різноманітних локацій. Також фільм дуже файно звучить – бадьорий і вдатний саундтрек тішить не менше, ніж візуальне буяння.

Частина акторських робіт справді гідна. Знову постаралися на славу виконавці головних ролей Тарон Еджертон, Колін Ферт і Марк Стронг. А з новачків, безсумнівно, найбільше вражає неперевершений Педро Паскаль, відомий ролями у серіалах «Гра престолів» і «Narcos». Його персонаж вдало прописаний і прекрасно зіграний. Ну, і Геллі Беррі видає справді приємний образ.

Щоправда, не так просто знайти теплі слова для інших. Деяких персонажів тут надто мало, і вони практично не мають великої ваги у подіях (попри акценти промо-кампанії). Так, не варто чекати на щось істотне від Ченнінга Тейтума або Джеффа Бріджеса. Вони наче й були іноді присутні на екрані, але автори стрічки явно не придумали, що з ними робити. Певні ж образи вкрай карикатурні (це стосується, зокрема, безглуздої головної антагоністки у виконанні Джуліанн Мур і дуже вже розширеного камео відомого співака). Крім того, тут є персонажі, які взагалі здаються непотрібними і тільки затягують хід фільму та відвертають увагу від цікавіших дійових осіб. Але одна з найбільших претензій пов’язана з тим, як творці обходяться зі своїми персонажами, які сумнівні рішення вони для них заготовили. Це назріле питання варто розглядати тільки зі спойлерами, але якщо коротко – багато негожого.

Проблема полягає також у тому, що стрічка перевантажена як героями, так і сюжетними лініями. Вон начебто дуже буквально сприйняв тезу про те, що сиквел має бути в усьому більший за попередника, і не дуже вправно намішав стільки, що кіно часу від часу неповоротке, із браком динаміки й виправданості окремих сцен та відчутно задовге. До речі, за словами режисера, оригінальний хронометраж становив 3 години 40 хвилин! Але навіть 141 хвилина для цієї (штучно) затягненої картини – це забагато.

І якщо перша частина була несамовитою, потішно навіженою у позитивному сенсі, то друга, здається, місцями переходить межу, за якою починається посміховище і помалу пропадає притягальність історії. А тут є ще й помітно акцентоване, але значною мірою недолуге намагання додати романтики й навіть політичної сатири – жоден із цих компонентів не вписується у панівний тон фільму.

Отже, що ж ми отримали? Ідею реалізації продовження такого чудового кінокоміксу, як «Таємна служба», в жодному разі не можна назвати хибною. Але як з’ясувалося, якщо автори таки мали, що показати, немає певності, що вони зрозуміли, як це розказати. Завдяки таланту Вона як постановника запального екшена та першокласним акторам «Кінгсман: Золоте кільце» не розвалюється остаточно. Але стрічка страждає від надуманості, штукарства, надмірності й нісенітниць.

Дивитися новинку варто, мабуть, лише у тому разі, якщо ви були в захваті від першого фільму та від режисерського стилю загалом, адже елементи цього збереглися. Та точно не варто покладати великі сподівання на сиквел. Це не така вже й погана розвага, але вона могла бути куди кращою.