Українців поінформують про ефективні способи протидії шахрайству з використанням шкідливого ПЗ на мобільних пристроях
24 жовтня Україна приєдналась до глобальної освітньої кампанії для боротьби з шахрайством із використанням шкідливого програмного забезпечення (ПЗ) на мобільних пристроях. Завдяки спеціально розробленим інформаційним матеріалам українці зможуть дізнатися про заходи безпеки для захисту від шахраїв, що діють через мобільні пристрої та розробки.
Глобальна кампанія Europole Mobile Malware Awareness Campaign триватиме з 24 по 28 жовтня 2016 року у рамках Місяця кібербезпеки. Ініціатива традиційно проводиться Європейським центром боротьби з кіберзлочинністю Європолу вже декілька років. В Україні кампанію підтримала Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем ЄМА у рамках реалізації Національної програми сприяння безпеці електронних платежів та карткових розрахунків Safe Card.
Мобільні пристрої стали невід’ємною частиною життя більшості людей. За прогнозами аналітиків, до 2020 року у світі використовуватиметься 11,6 мільярда смартфонів і планшетів. Однак їх популярність, на жаль, привертає все більше уваги кіберзлочинців: із зростанням кількості мобільних пристроїв зростає і кількість шкідливого ПЗ, орієнтованого саме на них.
За допомогою вірусного ПЗ шахраї крадуть кошти з рахунків користувачів, отримують доступ до конфіденційної інформації, яка зберігається у смартфоні або планшеті, і навіть стежать за власником мобільного пристрою. При цьому шкідливе ПЗ становить загрозу не тільки для приватних користувачів, а й для бізнесу. Проте більшість людей, у тому числі в Україні, не усвідомлюють небезпеки і приділяють надто мало уваги захисту своїх пристроїв від кібератак.
«Ми відмічаємо вкрай низький рівень обізнаності українців як щодо шкідливого ПЗ в цілому, так і власне щодо захисту мобільних пристроїв від кібератак. Навіть про те, що підключення до інтернету через загальнодоступну мережу чи точку доступу Wi-Fi може становити загрозу для конфіденційних даних, наші громадяни задумуються рідко. Багато хто навіть ризикує проводити розрахункові операції через безкоштовний Wi-Fi. Користуються популярністю серед українців і так звані джейлбрейки – ПЗ, яке відкриває повний доступ до файлової системи пристроїв і дає можливість встановлювати додатки з неофіційних джерел», – говорить Олексій Красюк, заступник директора з інформаційної безпеки Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА.
Тим не менш, кожен користувач мобільних пристроїв може звести до мінімуму вірогідність злочинних дій, дотримуючись основних правил безпеки:
- завантажувати мобільні додатки тільки з офіційних магазинів та від надійних розробників;
- встановлювати антивірусні програми на пристрої;
- ніколи не вносити конфіденційну інформацію платіжних карт у форми інтернет-ресурсів, що мають підозрілий вигляд або на який привело посилання з листа електронною поштою / cмс, отриманного від невідомого відправника.
Змістовні інформаційні матеріали про найпоширеніші методи шахрайства із використанням мобільних пристроїв та засоби захисту від них вже адаптовані для українців та доступні для ознайомлення в окремому розділі на сайті Асоціації ЄМА. Матеріали представлені у зручних та зрозумілих форматах інфографіки, листівок та відео з порадами, які допоможуть користувачам мобільних пристроїв захиститись від шкідливого ПЗ. А поради будуть корисні як для приватних власників смартфонів і планшетів, так і для підприємств.
«Правоохоронні органи та наші партнери з IT-сектору наголошують на тому, що використання кібершахраями шкідливого ПЗ для мобільних пристроїв набуває загрозливих масштабів. І сьогодні ми маємо приділяти більше уваги розповсюдженню інформації з цього приводу як серед населення, так і серед бізнесу, а також об’єднати зусилля держави і приватного сектору для протидії кіберзлочинам. Глобальна освітня кампанія Europole Mobile Malware Awareness Campaign – перший крок на цьому шляху», – коментує старт кампанії директор Європолу Роб Уенрайт (Rob Wainwright).
До освітньої кампанії долучилися 22 держави-члени Європейського союзу, а також Колумбія, Норвегія та Україна. Проведення кампанії підтримують більше 45 партнерів по всьому світу: компанії та організації, які працюють у сфері інтернет-безпеки, фінансові інститути, уряди країн, які долучилися до ініціативи, профільні організації.
Довідка
Європол (Європейське поліцейське управління)
Установа правопорядку Європейського союзу, яка займається боротьбою зі злочинами у сфері незаконної торгівлі наркотиками, незаконної мережі міграції, тероризму, незаконної торгівлі автотранспортом, а також торгівлі людьми, виготовлення фальшивих грошей та інших платіжних засобів, відмивання грошей. Крім того, до пріоритетних сфер діяльності Європолу відносяться злочини проти особи, фінансові та кіберзлочини. У структурі Європолу діє Європейський центр боротьби з кіберзлочинністю (European Cyberсrime Centre, EC3).
Європол допомагає державам-членам ЄС в обміні інформацією; здійснює оперативний аналіз заходів, до яких вдаються держави-члени; готує стратегічні звіти та дослідження злочинності; виконує експертизу і надає технічну підтримку у рамках розслідувань і операцій всередині ЄС; сприяє гармонізації процедур розслідування у державах-членах ЄС.
Угода між Україною та Європолом про стратегічне співробітництво підписана у 2009 році.
Матеріали Europole Mobile Malware Awareness Campaign на 20 мовах, у тому числі на українській, будуть доступні для публічного скачування на сайті Європолу, а також розповсюджуватимуться у соціальних мережах «Твіттер» і «Фейсбук», через офіційний YouTube-канал Європолу та через ЗМІ.
Сайт. Twitter: @Europol, @EC3Europol
Safe Card: Національна програма сприяння безпеці електронних платежів та карткових розрахунків
Проект стартував в Україні 1 жовтня 2016 року і продовжуватиметься до 30 вересня 2017 року.
Програма передбачає комплекс заходів та активностей Асоціації ЄМА, медіа, учасників платіжного ринку та державних органів за п’ятьма напрямками протидії:
-
підвищення обізнаності громадян України про ефективні способи захисту власної інформації та правила безпечного використання платіжних карток, електронних платежів та банкоматів;
-
удосконалення кримінального законодавства України у сфері неправомірного обігу засобів платежу та приведення його у відповідність світовим стандартам з урахуванням актуальних видів карткових та платіжних злочинів;
-
удосконалення системи оперативного отримання й перевірки правоохоронними органами інформації про злочини із платіжними картками, електронними платежами та в банкоматах;
-
удосконалення взаємодії між банками, патрульною поліцією, кіберполіцією і слідством при розслідуванні та протидії злочинам із платіжними картками, електронними платежами та в банкоматах;
-
підвищення поінформованості суддів і прокурорів про схеми здійснення злочинів із платіжними картками, інтернет-платежами та в банкоматах, аналіз судової практики і формування рекомендацій із кваліфікації карткових та платіжних злочинів.