Українці стали обачніше використовувати платіжні картки

Отримано результати другої хвилі національного опитування щодо обізнаності громадян про способи захисту від платіжного шахрайства

У березні-квітні 2017 року в Україні пройшла друга хвиля комплексного соціологічного дослідження gemiusAdHoc «Оцінка рівня обізнаності щодо ознак та засобів захисту від шахрайства у сфері використання платіжних карток серед Інтернет-користувачів України». Опитування дозволило визначити, як змінилися знання українців про способи захисту від кібершахрайства через півроку після початку реалізації Національної програми сприяння безпеці електронних платежів і карткових розрахунків SafeCard, яка стартувала 1 жовтня 2016 року. Дані дослідження порівнювалися з результатами, отриманими під час першої хвилі опитування, яка проходила у жовтні-листопаді минулого року.

Як і в 2016 році, дослідження проводилося компанією «Gemius Україна» та Українською міжбанківською Асоціацією членів платіжних систем ЄМА. Респондентам запропонували відповісти на питання, які стосувалися використання платіжних карток як в банкоматах, так і в Інтернеті, а також реакції на випадки шахрайства з картками.

«Порівняльний аналіз даних, отриманих в рамках двох хвиль опитування, дозволяє говорити про позитивну динаміку зміни рівня обізнаності громадян про способи захисту від шахрайства у сфері використання платіжних інструментів, – зазначає керівник ЄМА Академії Раїса Федоровська. – Так, наприклад, число українців, які вміють розпізнавати ознаки карткового шахрайства, до весни 2017 року збільшилося більше, ніж на 40%, порівняно з показниками осені 2016 року».

Кількість респондентів, які у разі шахрайства з платіжною карткою звернуться до поліції через сайт кіберполіції, збільшилася на 40%. Так само зростає і довіра опитанних до патрульної поліції – порівняно з першою хвилею опитування, по допомогу до патрульних сьогодні звернулося б уже майже втричі більше громадян. За даними кіберполіції, станом на сьогодні близько 80% звернень громадян пов’язані саме з випадками платіжного шахрайства. Така динаміка збільшення кількості звернень громадян до правоохоронних органів у результаті атак платіжних злочинців пов’язана як зі збільшенням рівня інформованості українців, так і зі збільшенням випадків кіберзлочинів у платіжній сфері загалом. Повертаючись до ключової тенденції останніх років, – сьогодні шахраї дедалі частіше спрямовують свої дії не стільки проти банків, скільки проти громадян. Так, за даними міжбанківської системи обміну інформацією щодо платіжного шахрайства «Exchange-Online»[1], більшість випадків крадіжок з рахунків українців за минулий рік пов’язані саме з Інтернет-шахрайством та з використанням злочинцями методів соціальної інженерії. Якщо в 2015 році жертвою платіжних злодіїв ставав кожен 220-й власник платіжної картки, то за результатами 2016 року – це вже був кожен 80-й.

На 43% більше українців тепер знають про те, що для оплати товарів і послуг в Інтернеті слід відкрити окрему платіжну картку; майже на 5% збільшилася кількість людей, які заблокують картку в разі шахрайства або незрозумілої ситуації з карткою; приблизно в два рази більше громадян усвідомлюють необхідність прикривати ПІН-клавіатуру банкомату під час введення PIN-коду; утричі зменшилася необізнаність щодо використання надійних платіжних сервісів, нерозголошення секретних даних картки та банківських sms-паролів, необхідності закінчити телефонну розмову, якщо злочинці намагаються дізнатися реквізити платіжної картки.

Разом з тим, друга хвиля дослідження дала змогу визначити також і вузькі місця, на усуненні яких слід зосередити ще більше зусиль найближчим часом. Так, наприклад, зафіксовано все ще досить низький рівень уваги громадян до деталей адресного рядка ресурсів, які використовуються для онлайн-розрахунків карткою. Близько 20% українців, як і раніше, не вважають ризикованим вводити реквізити своїх карток на сайтах, адреса яких починається з «http», а не з «https» (що свідчить про безпечне з’єднання).

Майже на попередньому рівні залишився відсоток громадян, які вважають ризикованим відходити від банкомата, якщо гроші з їх картки були списані, але не видані. Як і раніше, багато українців не усвідомлюють небезпеки використання загальнодоступних мереж WI-FI для проведення онлайн-розрахунків.

Результати опитування також підтверджують необхідність продовжувати активну роботу в напрямку інформування громадян про базові методи захисту платіжної картки (встановлення лімітів, зміна ПІН-коду тощо).

«Інформація, отримана в результаті другої хвилі національного опитування, буде використовуватися нами для подальшого проведення освітньої кампанії серед українців у рамках Safe Card, з посиленням комунікації за напрямками, у яких виявлені «прогалини» в обізнаності громадян щодо видів шахрайства у сфері використання платіжних карток, способів їх розпізнання та методів захисту від дій кіберзлочинців. Під час здійснення наступних активностей ми будемо продовжувати приділяти особливу увагу ключовим групам ризику, якими, згідно з дослідженням, є жінки та пенсіонери, з урахуванням актуальних кіберзагроз і тенденцій платіжного шахрайства», – додала Раїса Федоровська.

Наступну, заключну, хвилю соціологічного дослідження для оцінки ефективності освітньої кампанії серед громадян України буде проведено в серпні 2017 року.

[1]http://ema.com.ua/exchange-online/general-information/