Сьогодні хотів би розповісти про іграшку, що з’являлися на світ ще восени 2015, на дуже серйозну тему і з вельми милим дизайном. Prison Architect – гра, в яку мені пощастило грати ще на початку липня 2015 року, тоді це ще була альфа-версія. Це гра від інді-розробника Introversion Software. Хоча, напевно, інді-розробниками хлопці з IS себе не вважають, так як робили інді-іграшки «задовго до того, як це стало мейнстримом. Цей розробник дивує геймерів оригінальними рішеннями вже не перший рік. Уже й не всі згадають таку оригінальну стратегію від них як Darwinia, де наше управління невеликими кольоровими кубічними чоловічками здійснювалося за допомогою креслення на екрані певних знаків. Також, з часом, вийшла гра Multiwinia, яка, в принципі, була Darwinia, але перетворена під мультиплеєр. Також, багато хто знає цього розробника за колись гучною в Steam глобальною стратегією Defcon.
Але в Prison Architect нічого від давніх Darwinia і Multiwinia, або навіть Defcon, не залишилося (за винятком пака, який нам пропонують купити в Steam, де разом з Prison Architect нам пропонують і попередні ігри від розробника). Та й цей жанр вже дещо інший. Обидві є стратегіями – ось і все, що є спільного у ігор. Піджанри зовсім різні.
Отже, що ж із себе уявляє новоспечений Prison Architect. Ну, по-перше, це щось на кшталт стратегії-магната, тобто гри, в якій все управління зосереджено в надійних руках гравця. Звичайно ж, у розробника все в порядку як з почуттям гумору, так і з мірою відповідальності, яку вони перекладають на плечі новачка. Деяких працівників, а точніше майже половину видів працівників ми контролювати не зможемо. Але ж серед них є і прибиральники, і кухарі, і викладачі, і навіть садівники (зовнішній вигляд в’язниці і всередині, і зовні впливає на оцінку муніципальними службами та дає доступ до нових грантів, так що і такі працівники є). Кумедно, що більшість працівників, яких ми не контролюємо все-таки слід тримати під наглядом. По-перше, більшість з них носять ключі так, що їх можуть і заради цього по голові гепнути. По-друге, вони можуть пронести (причому іноді самі того не знаючи) настільки очікувану ув’язненими контрабанду. До речі, деякі види контрабанди абсолютно нешкідливі, тому не варто карати ув’язнених за кожен еротичний журнал, адже в тюрмах з драконівськими заходами бунти часто піднімаються. Я, наприклад, своїм, навіть легкі наркотики дозволив. Жартую звичайно – тільки предмети розкоші. Але у ваших руках дозволити їм все, що завгодно, аж до зброї та отруєних хімікатів.
Крім, безпосередньо, планування самої площі в’язниці Ви маєте ряд інших екранчиків і віконець. Але не поспішайте лякатися – ви в них навряд чи заблукаєте. Річ у тім, що відкриваються вони всі тільки протягом найму спеціальних працівників і відкриття нових можливостей шляхом дослідження (прокачування) того, чим ці працівники займаються. А вибір широкий – бухгалтер може збільшити кількість грантів, на які ви можете претендувати, бригадир відкриває доступ до деяких видів працівників і робіт, юрист, за певну плату, допоможе якщо у вас виникнуть серйозні неприємності, а ще (для особливо безсердечних геймерів) відкриє можливість створювати камери без ліміту за мінімальної площі (ліжко з унітазом влізли? – ну і “добре”). У результаті у вас відкриється доступ і до можливості регулювати раціон, і до можливості планувати патрулі, і до можливості не тільки встановлювати камери спостереження, але і прослуховувати телефони, і навіть наймати стукачів. Як я вже сказав, все можна відкривати і освоювати по черзі, а ось вже більш досвідчені архітектори, зможуть досить швидко найняти всіх фахівців відразу і швидко відкривати всі ці можливості, що робить кожен старт не таким вже й нудним і суттєво так підвищує реплеябіліті.
Ну а найголовніша фішка, яка ще з альфи використовується на повну – це Steam Workshop, завдяки якому фанати втілюють у гру свої власні ідеї. Вже існують тисячі готових модів, і більшість тих, що я спробував, виявилися вельми добре пропрацьовані, поліпшуючи тим самим геймплей. Я ось особисто вже спробував відмінний мод з можливістю наймання перукаря, який створює в ув’язнених потреби в його послугах, а також може вести реабілітаційну програму в цій справі. Більшість моїх ув’язнених відразу ж пішли записуватися. І я відразу здогадався ю навіщо. (Дурники не знали, що з курсів мої офіцери чекали їх з розпростертими обіймами і перевіркою на металодетектор). Так-так, не проґавте, ув’язненні дуже люблять записуватися на уроки та роботи, де можна поцупити щось небезпечне або дороге. А ось у пральні вони працюють не надто завзято, тож раджу відкласти частину коштів на численні ремонти пральних машин, які вони будуть ламати в істериці. Хоча кого я навчаю? Цілком ймовірно, що ви майстер дипломатії і з Вашими ув’язненими все буде по-іншому. А допоможуть вам у цьому реабілітаційні програми від психолога і нарколога.
Розповідати про гру можна довго. А грати в неї ще довше. Чесно кажучи, один з головних її недоліків це те, що вона дуже кропітка. По-перше, перший і навіть другий рази Вам доведеться просто пограти заради того, щоб звикнути до інтерфейсу, зробити ряд помилок, зрозуміти що можна, а чого не варто робити, підібрати свій стиль управління. Але ж кожен такий старт займає ніяк не менше трьох годин. Тобто якщо грати серйозно. Можна ж прискорити хід часу, і на льоту приймати всі стратегічні рішення, але я от не уявляю, як новачок зміг би ефективно управляти віртуальною в’язницею, не використовуючи кожен раз 30 секунд паузи. Звичайно, зараз вже не альфа і навчитися грати можна в цій, і навіть просякнутій клішейним сюжетом, кампанії. Але повірте мені – все одно кампанія, принаймні та, що є зараз – це так, для тренування. Основний акцент тут на вільному режимі.
Декілька слів про графіку. Так, я вже сказав, що розробник – «індичка». Так, я знаю, що це не означає, що можливості по графіці слабкі, але зазвичай саме так і є. Хотів би сказати інше – яскрава, мультяшна, простенька, що нагадує міні-серіал «Південний Парк», графіка зовсім тут не говорить про лінь або не вміння розробника. Це рішення дуже навіть допомагає гравцеві. Річ у тім, що більшу частину часу нам доведеться спостерігати одночасно за тим, що відбувається в декількох будівлях, за участю півторисотні і більше маленьких в’язнів, охоронців, прибиральників, які відвідують, іноді пожежників і ще багато кого. Якби кольору були більш приглушені, а персонажі – тривимірні, я дуже сумніваюся, що з висоти пташиного польоту можна було б розібрати, хто є хто. А так самі кольори одягу нам підказують, хто за що відповідає, а для більшого визначення ще інтуїтивні атрибути, такі як шапка кухаря, каска будівельника і т.п.
Хочеться також сказати, що як для гри з такою графікою та ще й у цьому жанрі, вона неймовірно чіпляє емоційно. Якщо грати в неї не серйозно, то вона сприйметься Вами як комедія, але якщо ви захочете вникнути в те, що відбувається, то помітите, що це просто “жах”, якому позаздрять топові Голлівудські трилери. Тільки подумайте, вам постійно доводиться вирішувати проблеми людей, за яких ви несете відповідальність. Частину з них ви самі й найняли. Інші – ув’язнені, їм нікуди йти, а багато хто з них ще мають психічні розлади, залежність від наркотиків, ворогів на волі і всередині. Риси характеру ув’язнених також опрацьовані. Хтось не зламається і не буде стукати на вашу користь, але він же і не стане частиною банди. Банди можуть воювати між собою, але це не звичайна RTS, де можна дати ворогам пошматувати один одного – багато трупів раз, багато трупів два – і юрист вже не допоможе.
У цілому, гра вражає кількістю і глибиною втілених у собі ідей. Вона в рази перевершила всі мої очікування. І навіть якщо ви досвідчений «магнат», тобто шанувальник цього жанру, і раптом не знайдете в цій грі щось, чого очікували – не турбуйтеся, тому що ви знайдете в ній для себе дуже багато нового. Звичайно, вона офіційно тільки нещодавно вийшла, і, здається, ще на стадії бети. Не знаю на скільки базова (без модів) версія розвинеться щодо сьогоднішньої, але вважаю, що вже на даний момент виглядає дуже гідно і порадує серйозних геймерів, готових витратити на неї не один десяток годин. Це гра, від якої не можна отримати задоволення швидко не розбираючись. Хоча захоплює вона легко і швидко. Мені не раз довелося лягати о 4 ранку через неї. Тому якщо ви той геймер, який любить старий добрий хардкор, безсонні ночі, потенціал збережень з Ретрай і відкатами на півтори-дві години часу гри через те, що було прийнято неправильне рішення – настійно рекомендую. Якщо ж шукаєте стратегію, в яку не потрібно вникати, яка створена для розслаблення, яка не буде змушувати думати весь наступний день – раджу пошукати щось інше.