Найважчим завданням переведення відеоігор на широкий екран кінотеатру зазвичай є вміння чи невміння авторів залучити нових глядачів і, при цьому, не розгнівати фанатів гри.
2010 року виходить фільм “Принц Персії: піски часу”. Погодьтеся, до цього моменту не було кіноадаптації, яка б передавала справжній дух відеогри до пересічного глядача. “Принцу Персії” це, власне, вдалося, і всі ми на виході отримали досить буденне, одноразове, але дуже веселе й динамічне кіно.
Перша частина саги під назвою “Варкрафт” (як би це дивно не звучало) мала на меті виправити всі недоліки попередніх екранізацій ігор. Питання лише в тому, чи вдалося режисерові “Варкрафта” Дункану Джонсу повністю розкрити протистояння Орди та Альянсу за 120 хвилин хронометража?
Сюжет фільму доволі простий: Тренор, батьківщина войовничих орків поступово занепадає, тому вони не без допомоги магії відкривають портал до іншого світу, на землі Азероту, з метою знайти там нову домівку. Але для цього оркам необхідно підкорити більшість тамтешніх жителів, з яких раса людей виступає на захист рідних земель.
З одного боку конфлікту Лотар, командувач збройних сил світу людей, шукає всі можливі засоби задля зупинки загарбників-орків, доки з іншого боку Дуротан, голова одного з кланів орків, ставить під сумнів правильність дій його кровожерливих співвітчизників. Саме тому він вирішує викликати на мирні переговори Лотара і його оточення.
Як бачимо, “Варкрафт” уже з перших хвилин вводить занадто багато сюжетних ліній і персонажів. Незважаючи на це, темп картини стабільний, тримається баланс між батальними сценами і діями героїв.
Роль Лотара бездоганно виконав Тім Міллер. Бен Шнетцер в образі мага є джерелом гумору у фільмі. Навіть такі актори 3-го плану, як Домінік Купер тримаються гідно. АЛЕ!!! Те, що відбувається на боці орків не можна назвати інакше, як чудо кінематографа. Я у цьому фільмі бачив ЖИВИХ ОРКІВ, не акторів, які грали перед зеленими екранами, не комп’ютерну анімацію, а орків з крові і плоті. Нерідко своїм реалізмом вони “перепльовували” навіть акторів-людей. Найрозкритішим персонажем фільму є також орк Дуротан, чудово зіграний Томі Кемпбелом.
Апогеєм крутості “Варкрафта” є саундтрек Раміна Джаваді, який, до речі, написав усім відомий саундтрек “Гри Престолів” (Там-там-тада-там-там…Ну, ви зрозуміли :))
Особливість “Варкрафту” полягає в тому, що через низку недоліків він тріщить по швам, але не розподається! Дві години хронометража цілком вистачило, аби показати світ Азероту пересічному глядачеві, який ніколи й не чув такого слова. Фанати гри, звичайно, будуть задоволені, решта ж отрмає досить цікаве і веселе фентезі.
Я впевнений, що з виходом фільму “Варкрафт: початок” Голлівуд нарешті вступить у золоту еру кіноадаптацій відеоігор. Цей жанр поступово розвиватиметься (вже незабаром на екрани виходить “Assassin`s Creed”) і , можливо, ставши культовим, навіть буде конкурувати з кіновсесвітами “Marvel” чи “DC”.
Не забувайте підписатись на канал, ставити відео, наведеному нижче, вподобайку, та читати мій блог на pingvin.pro ))