Огляд фільму «Сторожова застава»

Привіт Загін Кіноманів. Сьогодні обговоримо фільм «Сторожова Застава» режисера Юрія Ковальова.

І ви знаєте фільм мені… сподобався, так так фанати застави, можете зітхнути з полегшенням, приємний такий фільм-казка без претензії на щось серйозніше. Але це тільки у випадку, якщо не ставитись до фільму занадто серйозно, а просто вирішити більш менш весело провести час, тоді так – Сторожова застава хороший, пригодницький фільм. Але ж якщо йти на нього з вимогою: «Покажіть мені класний український фентезі фільм з графікою кращою ніж в «Володаря перснів»» ( і це не моя вигадана фраза, творці фільму заявляли, що так і буде), то тоді в голові випливає така невеличка купка претензій до стрічки, які походу картини скочуються зі снігової вершини і стають все більшими. Але це як то кажуть, як для кого. Давайте я для початку вам розповім трішки про саму стрічку, а потім поговоримо і про мої враження від цього творіння.

Сторожова застава – це можна сказати вистраждана екранізація. Адже самі подивіться, Володимир Рутківський написав свій роман, ще у 90-тих і лише у 2015 році Сашко Дерманський та Ярослав Войцешек адаптували книгу в сценарій(до того ж його тричі було переписано, що зазвичай не є добрим знаком) в тому ж році ця стрічка виграла пітчинг Держкіно, де з легкої руки володаря всія кіно України Пилипа Іллєнка їм було надано 18 млн гривень, до слова загальний бюджет склав 40 млн, що на даний момент вважається найдорожчим українським фільмом. Їдемо далі, все здається розпочалось добре, зйомки тривали 58 днів починаючи з листопада 2015 і далі, і ніби то вклались в терміни і дату релізу назначили 22 грудня 2016, але і тут сталось не так як гадалось, після досить хорошої піар компанії прем’єри, продюсери повідомляють про перенесення дати релізу аж на 12 жовтня з невідомих причин. І ось лише зараз український глядач зміг побачити його на власні очі. І Ви знаєте мені здається, що про історію створення цього фільму можна ще один фільм зняти. Та ви подивіться, за цей час головний актор Даниїл Каменський перетворився з милого підлітка в бравого козака.

Головним режисером картини виступив дебютант в великому кіно Юрій Ковальов, раніше він знімав лише рекламні ролики і спеціалізувався на цьому. Тому рішення віддати в його руки історичну для українського кіно суму грошей було досить ризикованим , але як показав фільм здебільшого вдалим. Ну і отак плавно ми дісталися до самої картини. Стрічка розповідає про те, як під час сонячного затемнення магічний портал затягує школяра Вітька і переносить його у 1120 рік де його чекає багато пригод і небезпек , які він мусить подолати щоб повернутись додому. Ітак почну з хорошого!

Візуальна складова

Була на високому рівні, не дивлячись на те, що я досить скептично ставився до заяв про голівудський рівень спецефектів в фільмі, після перегляду я змінив свою думку. Так, вони не дотягують все-таки до світового класу, але повірте для України це вже мега-супер-пупер велитенський проривищщеее!!!Ефектами взагалі займалась фірма Postmodern Production, яка працювала над дуже великою кількості відомих світові проектів, зокрема «Зоряні війни частина. Війна Клонів», «Месники», «Хобіт» і багато іншого. Але попри комп’ютерну графіку тут можна ще й виділити кольорокорекцію, вона от їй богу милувала око, робила все так, щоб все ставало більш казковішим і в жанрі фентезі, єдине, що хотілося би чогось цікавішого від операторської команди, більше загальних ракурсів чи що, ну я в тому не професіонал , а лише вчусь, тому не можу сказати, просто по враженнях чогось хотілось більшого.

Акторська гра

Якщо вона не кидалась в око, значить була виконана добре, щоправда ні, помиляюсь… Роман Луцький все-таки виділився, але в позитивному плані, я думаю кожен хто прийде в кіно закохається в персонажа Олешка, настільки він приємний, дотепний, і харизматичний. Попри те , що він таким був прописаний на папері сценаристами, його чудово втілив на екрані актор Івано-Франківського театру Роман Луцький. Хвала йому як то кажуть і честь.

Йдем далі

Костюми і деталізація теж High Level, дуже приємно здивували ці всі декорації, вбрання головних героїв, вони були чітко витримані в епосі і милували моє око в квадраті.

І на фоні цього всього перед нами постають також і мінуси фільму, а саме: сюжет, головна історія, монтаж, а також дивно прописані ситуації, які можна віднести до сюжету. Ну так ось – він є доволі передбачуваним, сидиш і знаєш хто за чим і після чого, немає цікавих поворотів або тощо, ви скажете: «Що ти хочеш це ж казочка вона і має бути такою простою?», і з одного боку погоджусь, але фільм знаєте лише моментами схожий на казку, іноді це перепливає в любовну підліткову драму, іноді в історичний бойовик, але ота лінія казковості, чомусь не тримається( можливо це лише я такий черствий кретин це бачу і не можу відчути атмосфери але все таки). Сюжет можна назвати або слабенький або просто ненав’язливий, ну така собі стандартна історія, яку ми вже бачили в екранізаціях купи разів про повернення в часі і порятунок світу. Також дуже ріжуть око монтажні склейки ,вони тут іноді якісь аж занадто простенькі, ну не відчувається цілісності фільму, таке відчуття, що нас годують окремими сценками, які ніби в одній історії але все таки це все окремі сценки. Багато до речі зайвих моментів, яких можна було з легкістю прибрати з фільму і від цього він би нічого не втратив, ну і звісно таких же зайвих діалогів, могли би краще додати різноманіття деяким жіночим персонажам фільму, вони тут якісь занадто простенькі, побільше глибини їм би не завадило. Плюс до того всього розкрити мотивації антагоніста теж потрібно було би, а не просто сказати що він хоче захопити весь світ, ну це зрозуміло…  а далі? Ну і звісно не можу не згадати наскільки наші герої швидкі, ну тобто вони буквально могли телепортуватись у часі і просторі, тут Олешко всередині застави відбивається від половців, через буквально 30 секунд він вже на одній із веж застави захищає дівчинку , ну і ще через 1 хв він вже вибрався на високу гору на яку Вітьок мусив аж на дельтаплані залітати! І ще дивна сцена на початку була, коли Олешко собі посеред лісу збирає квіти для своєї коханої і тут на нього нападає загін половців на чолі з Ханом!!! З ханом , Карл! Що вони забули в лісі, ще й в горах, де ви взагалі бачили щоб хан отак з маленьким загоном солдат бігав по лісах?

Ну і звісно ж не треба забувати про екшн, от його мені було мало, а той що й був, то теж не вразив. Я чесно кажучи не любитель бійок, але тут вони були дуже якісь не зрозумілі, камера постійно хиталась кадри різко змінювались, не встигав насолодитись цією епохальною зарубою, єдині дві сцени бійок Олешка з Ханом були гарно пророблені, що на жаль про всі інші сказати не можу.

Якщо ж говорити про персонажів, то тут були досить навіть гарно прописані, це мабуть Олешко казковий богатир, Вітька наш мандрівник в часі, дідусь, який мріє літати і мабуть друг віті в сучасності, ось ті персоналії, які запам’ятались, всі інші ж були трішки плоскими.

А взагалі, складаючи всі плюси і мінуси у нас виходить цікава  пригодницька картина. Вона є смішна, ну справді всі жарти мені заходили і я сміявся( але майже всі були пов’язані з Олешком) іноді ловив себе на думці, що вже чекаю його повернення на екран… плюс не скажу, що фільм є нудний, адже його приємно дивитись, так ця стрічка не виблискує сюжетним різноманіттям, але було цікаво за цим спостерігати. Це хочеться назвати такий собі український мейнстрим, тобто тепер і у нас є легке розважальне кіно для широкого загалу, яке не претендує ні на що високохудожнє, нарешті творці не хочуть одним фільмом змінити історію українського кінематографу, а просто роблять, валять фільми як справжні трудоголіки, і все це лише для людей, адже творці неодноразово заявляли, що з таким бюджетом просто нереально відбити фільм в Україні, тому вони пішли далі і продали цю картину в прокат Франції, Індії, Малайзії, В’єтнаму та іншим, що не може не радувати, це значить, що кінороби стараються для нас. То можливо і ми постараємось і все-таки сходимо на Сторожову заставу в кіно?