5 Лис, 2017

[БЛОГ] Огляд фільму “Тор: Рагнарок” – Війна нескінченності близько

Халк, який заговорив, Мйольнір, який зламався, Доктор Стрендж, який змужнів – чим дивує «Тор: Рагнарок»

Сімнадцятий фільм студії Marvel на великому екрані підкорює кінотеатри світу. Це вже третя історія про непереможного громовержця, сина Одіна Тора. Водночас хронологічно це передостанній фільм перед ймовірно легендарними «Месниками-4» (нам лишилося ще дізнатися абсолютно невідому історію Ваканди та її правителя – Чорну Пантеру) та останній в змістовій канві. Насправді більшість фанатських теорій не підтвердилися. І це навіть не спойлер…

Однозначно, це один з найнезвичайніших фільмів Marvel – він одночасно посягнув і на космічну одісею, якою у MCU до цього були «Вартові галактики», і на жартівливість Залізнолюдинної трилогії, і на загальну зміну канону. Справді деякі речі доволі нові навіть для кіновсесвіту, де, здається, вигадати ще щось майже нереально. Але не завжди це новаторство має позитивний вплив на картину (але справедливо зазначити, що без нього все могло би бути набагато гірше).

Варто зазначити, що актори впоралися зі своєю роботою на всі 100%. Так, наприклад, Марк Руфало, який насправді нижчий від Кріса Хемсворта, у своїй подобі Халка має бути вищим, тому акторам доводилося вдаватися до дивних трюків під час зйомок. Марк, розмовляючи з Крісом, дивився донизу, а той натомість догори, хоча в реальності вони б мали робити все навпаки. Уявіть, як складно вести діалог, не сплутавши напрям погляду. Чи є якісь невідповідності у поглядах Халка й Тора при розмові у результаті їхньої роботи – фінальній версії фільму? Ні.

Персонажі і їхні особливості

Стосовно Халка. зелений велетень став помітно балакучішим. Автори фільму пояснюють це тим, що вони таким чином подолали несправедливість, яка тягнеться ще із часів «Месників», де він майже не говорив. Добре, тут Халк показаний з дещо іншого ракурсу, тому не говорити йому було б нереально. Проте його розмови чомусь викликають посмішку, на кшталт «ну що за цирк, хей». Хоча сама лінія Халка є доволі якісною і приємною у фільмі. Ну і ще, тут вперше ви побачите Халка без одягу. Взагалі. Як з цим жити?!

Наш старий друг Тор став завбачливішим, мудрішим і сильнішим, а до того змінив зачіску в «Рагнароку». Його образ – цілісний і гарно продуманий, особливо у співвіднесенні з минулими частинами. Тепер він – справжній правитель азгардського народу. Щоправда без свого світу, але то вже інше…

А от його братик Локі мало змінився. Локімани, для вас: досконалості уже нікуди покращуватися. Насправді ж він декілька разів був навіть передбачуваним. Одначе це не надто зіпсувало враження про найприємнішого злодія Marvel. Говорячи ж про головного антагоніста стрічки – Хелу – варто зазначити високий акторський рівень Кейт Бланшет і низький рівень продуманості її як персонажа. Її поява є настільки штучно послідовною, що хочеться настукати сценаристам по голові.

За що ще було б варто добре поганити авторів сценарію, так це за змалювання родинних стосунків Одінсоновичів. Звісно, у сім’ї ніколи не буває легко, але втретє на ту ж схему «батько брехав – правда відкрилася – розгрібаємо наслідки» читач може і не купитися. Сценаристам усе ж вдалося пройти цим тонким льодом і не втонути в безодні кліше…

За що варто похвалити сценаристів, так це за гумор. Деякі персонажі, здається, були спеціально введені до сюжету, щоб розряджати ситуацію. Ну і загалом, знову ж таки, специфічний гумор від Marvel ніколи не обридає і завжди зачіпає. Схоже, що секрет у співвідношенні якості, кількості і умов вживання. Узагалі хтось десь назвав «Тор: Рагнарок» «Дедпулом» без нігілізму.

Про Мйольнір і Доктора Стренджа

Усе, що фанати надумали собі про них, не відбулося. Доктор Стрендж взагалі з’явився лише на декілька хвилин, але і їх вистачило, щоб зрозуміти, що Стівен Стрендж із недосвідченого чарівника перетворився у справді верховного мага. При цьому він не втратив свого фірмового гумору, який поєднуючися із гумором азградців творить вибухову суміш. Якщо ви, як і я, очікували, що Стівен буде в Азгарді розбиратися з поганцями, то я вас розчарую: за межі Землі він не виходив. Дивно, але факт: сцена після титрів із «Доктора Стренджа» була вставлена у «Тора» майже без змін. Такого Marvel ще не робили. Тепер очікувати у «Війні Нескінченності» сцену з «Рагнарока»?

Мйольнір справді знищено, як нам і показали у трейлері, але він і не потрібен більше. Ну і так, всі ж помітили зміну локацій в трейлерах 1 та 2? Схоже, малюк Мйольнір мав дещо інші обставини загибелі першопочатково. Взагалі, Marvel дещо поспішили викладати перший трейлер – занадто багато змінилося в кінцевій версії.

Що не так із сценаристами?

Як уже і зазначалося, уся провина за те, що фільм не можна назвати шедевром, лягає на плечі тих, хто створював сценарій. Адже і візуал, і акторська гра – вкотре повторюся, на висоті. Загалом, історія про кінець світу – уже не дивина, історія про кінець іншого світу – уже цікавіше, історія про кінець іншого світу через богиню смерті – справді екзотично. Як би там не було, але стійке відчуття нереалізованості всього потенціалу такого сюжету виникає підсвідомо.

Викликає також незадоволення лінія Одіна. Фанати чотири роки чекали, щоб зрозуміти, як же Локі обхитрив усіх і кожного, а тепер цей момент майже випустили із поля зору. Та й Одін зі своїми мудрагельствами і дволикістю трішки обрид уже протягом трьох фільмів. Але, на відміну від Стренджа, Тор не піддає сумнівам авторитет батька, навіть дізнаючись усю(?) правду про нього. Ще одна проблема: чим глибше у Одінове минуле, тим незрозумілішою є еволюція його поглядів, політики і способів правління. Надто широкими мазками показана доля персонажа, що відіграв значну роль у становленні і падінні Азгарда і швидше за все уже не з’явиться у кіновсесвіті.

Висновки

https://pingvin.pro/wp-content/uploads/2017/10/Ragnarok.jpgНапевне основна думка, яку хотіли нам донести автори стрічки, декілька разів буквально вкладається у вуста героїв: «Азгард (читай «Батьківщина» – автор) – не місце, а люди». Таке собі національно-патріотичне виховання. Взагалі додам, що у фільмі декілька разів іронізували стосовно політичних реалій у США чи й світі загалом. Зокрема, жартували про толерантність та революції (можливо, про Трампа. Напишіть в коментарі, якщо теж думаєте, що друга сцена після титрів відсилає нас до не дуже улюбленого американського президента).

Загалом, фільм цілком вдався і як органічна частина кіновсесвіту Marvel, і як певний експеримент у його межах. Можливо, він і не буде сприйнятий так само тепло, як ті ж «Вартові галактики» і не заробить стільки ж, як заключна сторінка трилогії «Капітана Америки», але займе почесне місце у ряду супергеройських фільмів.

Отже загальний вердикт стрічці «Тор: Рагнарок» такий: приємний, якісний фільм, з гарною акторською грою та візуальною складовою, однак дещо непродуманою сюжетною лінією. 6,5 фільму про битву богів, від якої, як завжди, страждають прості азгардці.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

  • Mista B

    « … хронологічно це передостанній фільм перед ймовірно легендарними Месниками-4». Не 4, а 3.