За останній час у фолк-музиці справи йдуть не найкращим чином. Адже жанр, що виник ще на початку 60х за останні 50 років не зазнав ніяких змін. Тому й не дивно, що увага до ньогу стає все меншою. Усе могло б бути і надалі так сумно, якщо б The Lumineers не випустили свій перший альбом у 2012 році.
Через два роки, у 2012 вони випустили свій перший альбом “The Lumineers”. Реліз вийшов, на диво, надзвичайно вдалим. Він досягнув першого місця у чарті Billboard найкращих рок-альбомів року, а сингл “Ho Hey” став мультиплатиновим. Такі успіхи є вражаючими, тим паче від музикантів, про яких ще рік назад нічого не було чути.
Після чотирирічної перерви, у 2016, The Lumineers випустили другий альбом “Cleopatra”. Що, до речі, у чарті Британії дебютував першим місцем, обігнавши тим самим альбом славнозвісної Адель.
Однак попри усю популярність, The Lumineers залишається таким, яким і слід бути фолк-музикантам. Вони записуються на маленькому лейблі Dualtone Records, не зважають на номінації Греммі, Jeremia Fraites носить все ту ж білу футболку, а Wesley Shultz ще пам’ятає, як це : працювати на трьох роботах лише для дого, щоб заплатити за квартиру.
Основна ідея завжди сформована з клавіш або гітари і голосу, це те, з чим ми живемо та помираємо. Адже якщо ви створюєте з цих основ, пісня буде міцною.
The Lumineers це приклад як з абсолютно невідомих музикантів можна стати в хорошому значенні супер-популярними. На сьогоднішній день гурт є одним з головних як і на фолк сцені, так і серед просто хорошої музики.
Якщо вас зацікавило усе вищенаписане :