Цифрова диктатура майбутнього на прикладі Китаю

В останні десятиліття йде бурхливий ріст цифрових технологій і ґаджетів, які привносять в наше життя користь і свободу. Але ці інновації можна використати не тільки на благо людства. В поганих руках, це може привести людство в зовсім інший стан – відсутність свободи та тотальний контроль, т.з. цифрова диктатура, саме те, про що мріяли роками диктатори всього світу. Більш детально читайте далі…

Робота камер відеоспостереження

Цифрова диктатура: як все починалось

Все почалося ще з часів, коли з’явилися перші камери відеоспостереження, які дозволили знаходити людей, що потрапили в поле зору камер. Проте на той час ця технологія була дуже повільною, бо доводилось збирати відеозаписи в кожному місці встановлення пристрою окремо, а це час і людські ресурси. Потім ще треба було переглянути сотні годин відео, вдивлятися в зображення, зіставляти, робити експертизи відео тощо. Звісно така методика мала більше недоліків, ніж переваг. Але з розвитком автономних пристроїв, збільшення швидкості інтернету, як дротового, так і бездротового, штучний інтелект і його навчання, вивело нас на вихідну точку, завдяки якій, тепер є можливість знайти людину за 7 хв в реальному часі на такій великій території, як Китай. Саме штучний інтелект і «біг дата» зробили це можливим. І тепер перед нами настала нова дилема майбутнього десятиліття – цифрова диктатура, або т.з. «Великий Брат» по Орвеллу.

«Кастове» суспільство в умовах цифрової диктатури

Де б ця технологія на сьогодні могла би бути втілена в реальність, як не в Китаї. Комуністична партія при владі, культ особистості «вождя нації» Мао Цзедуна, плани захопити світ і панувати над всім людством, бурхливий розвиток сучасних технологій, технологічне шпигунство, та ще й 16 трильйонна економіка. Бінго, все зійшлося. Саме в цій країні, з приходом нового лідера Сі Цзіньпіна у 2013 році, з’явився такий термін, як «соціальний кредит». Суть якого була в наступному:

1. розділення людей на класи за рейтингом балів;
2. тотальний моніторинг всіх громадян (що вони купують, звідки беруть гроші тощо).

Зараз проходить її тестування в 30 містах Китаю. На повну ця система має запрацювати вже в наступному році, проте деякі обізнані люди вважають це неможливим, бо зараз подібні «послуги» надаються різними державними та приватними компаніями на основі різного програмного забезпечення.

Робота камер розпізнавання

Суть цієї системи в тому, що на початку кожен отримає від 800 до 900 балів соціального кредиту (1000 балів в тестових містах). Інформацію по кожному окремому громадянину будуть збирати 2 цифрових гіганти Китаю – Tencent (власник головного месенджера WeChat з 500 млн користувачів) та AliBaba (головний інтернет-магазин Китаю, 448 млн користувачів), їхній загальний оборот – 5.5 трлн дол. Саме ці компанії аналізують, де людина буває, її інтереси, що, де і коли вона придбала, з ким і про що розмовляє, яким є її реальний прибуток. Існує жарт, що AliBaba знає про китайців більше, ніж спецслужби, на основі рейтингу Sesame Credit та системи AliPay.

Верифікація

Але найстрашніше в цьому те, що всі ці зібрані дані не мають точної верифікації, тому є велика ймовірність, що через похибку системи людина може опинитися на дні суспільства. І так вже і було. До літа 2017 року, Верховний суд КНР наклав санкції на 7.3 млн людей! Людині, яка «донесла» на іншу, має бути нараховано 5 балів кредиту, тому це широко розповсюджено. Водночас, досі не прописано чітких інструкцій про додавання або зняття балів, тому чиновники часто можуть поводитися як їм заманеться. Люди, які по факту не зробили нічого поганого, можуть опинитися поза межами суспільства доволі швидко. Втратити рейтинг дуже легко, набрати назад вже майже неможливо.

Проте ці часи також вже майже в минулому, адже тепер всі китайці сканують свої обличчя за допомогою мобільних ґаджетів, таких як смартфони, або спеціалізованих пристроїв, розміщених повсюди. Тепер технологія використовується у КНР майже для всього: придбання мобільного телефона, оплати у магазинах за допомогою Alipay та, навіть, в аеропортах!

Просканувавши себе, можна йти у літак без посадкового талона, або на паспортний контроль. Це, до речі, працює і для іноземців. Не обійтись без розпізнавання облич на вулиці – на пішохідних переходах це працює з 2018 року. Тих, кого оштрафували, викладають на сайт. На сьогодні у КНР камер, здатних розпізнавати обличчя, близько 200 млн. До 2020 року обіцяють довести це число до 625 млн. BBC News, спільно з владою КНР, провели експеримент: камери знайшли журналіста за 7 хвилин.

Про свободу в інтернеті можна також вже забути, адже спецслужби КНР читають листування всіх месенджерів. Тому про те, що вас цікавить, або навпаки дратує, влада обов’язково буде знати. І не сумнівайтесь, у свій час, відреагує в міру своєї адекватності.

Як працює антисоціальна система в умовах цифрової диктатури

Програма для пошуку «антигромадян» поблизу

Число кредитних балів понад 1050 – це зразковий громадянин китайського суспільства з найвищим рейтингом ААА. Життя без черг, без застав, депозитів, додаткові безкоштовні аналізи у лікарнях. З 1000 балів – АА. Далі людина падає на рівень В, де вже дещо може бути тимчасово обмежено. Причиною може стати будь-який адміністративний штраф або інше правопорушення. Якщо рейтинг нижче 849, то ця людина отримує рейтинг С і оце вже серйозно. Її можуть звільнити з роботи у державних або муніципальних закладах. На цей рівень можна потрапити, у тому числі, за вироком суду, де буде вказано «термін перебування».

Для найтяжчих злочинів видалення не передбачено, людина залишається з низьким рейтингом назавжди. Ба більше, зараз існують карти, де вказані такі особи, які живуть поряд! Натиснувши, можна дізнатись про людину все. Але й це ще не кінець. Кількість балів менша за 599 робить людину соціальним вигнанцем з рейтингом D. Майже неможливо влаштуватися на роботу, не дають кредити, не продають квитки на літаки та швидкісний потяг, усюди треба вносити заставу, навіть за користування велосипедом (200 юанів або ≈ 666 грн). Сусіди можуть перестати спілкуватися, ніби з «ворогом народу», бо через це їхній власний рейтинг може зменшитись.

Технології на службі у зла

Звісно дехто може сказати, що все вищеописане робиться для того, щоб зробити суспільство більше безпечним, виховати людей не порушувати закони, поводитися відповідально в громадських місцях, бо за тобою постійно слідкують. Воно було б то так, якби не одне але 🙂 А хтось може зі впевненістю сказати, що кінцевою метою всього цього дійства буде не захист громадян від зла, а, навпаки, захист панівного зла від громадян. І намагання триматися у владі вічно, щоб не допустити в країні жодних революцій та мітингів проти чинного режиму? Звісно так і буде, адже всім відомо, що влади і грошей багато не буває, і людина, яка при владі і не буде відчувати тиску та небезпеки з боку громадян, матиме 100% індульгенцію на все. Це як пустити дитину на шоколадну фабрику і зачинити її там на ніч 🙂

Що робити з цифровою диктатурою?

Що робити з цифровою диктатурою, якщо ти вже живеш при звичайній диктатурі, яка повільно, але впевнено переходить в цифрову – тут обирати кожному своє. Дехто обере невтручання і піддатливість, дехто боротьбу різними методами, не тільки силовими, але в теперішніх умовах і цифровими – хакерство.

Але якщо ви живете в нормальній, цивілізованій країні, де ваша думка і ваша свобода щось значить, то наступні кроки з приходом нових технологій, це звісно вимагати у чинної влади законодавчо розмежувати межі допустимого при використанні цих технологій для пошуку порушників, а не для глобального стеження за всіма і про все.

Висновок

В умовах нашої країни, звісно говорити про таке глобальне стеження ще зарано, проте паростки цієї ідеї, разом з т.з. діджиталізацією країни в нової «влади» вже почали зароджуватися. Це і несанкціоноване прослуховування СБУ, і злом листування в месенджерах, електронній пошті, викладені в телеграмі бази з нашими паспортами та ідентифікаційними кодами тощо.

Все це доводить, що наша т.з. панівна верхівка, теж не проти зробити зі свого населення на 100% підконтрольну біомасу через цифрову диктатуру чи якусь іншу. Яка не матиме права голосу і жодних вимог до неї. Як співав Скрябін – для них ми біомаса, як другосортне м’ясо, і скормлять нас собакам, як треба буде так їм. 🙁

П.С.: дана стаття не показує реальний стан речей, а є лише суб’єктивною оцінкою автора.