Американські біоінженери і фахівці з мікроелектроніки створили перший у світі живий мікрочіп, повідомляє видання Nature Communications. Вченим вдалося об’єднати в одному компоненті кремнієву мікроелектроніку і елементи біологічних систем.
В електроніці носіями інформації є електрони, а в живих організмах – іони і міжклітинні мембрани, що керують їх потоками. Завдяки об’єднанню класичної кремнієвої технології створення чіпів і біоелектронних пристроїв вдалося створити системи, які за допомогою якої-небудь однієї з методик з’явитися не можуть.
В основі живого мікрочіпа – особлива жирова мембрана, що перетворює енергію, що знаходиться в молекулах АТФ, в електричний струм. Цей струм може розпізнати мікросхема. Як елемент живлення виступають молекули АТФ, за допомогою яких надалі можна створювати “живі” електронні пристрої. Мікрочіп, що знаходиться в середовищі з великою кількістю АТФ, живиться енергією і трансформує її в електрику. А мембрану можна налаштувати так, щоб вона поглинала молекули АТФ лише за наявності певних речовин.
Живий мікрочіп, на думку вчених, знайде застосування для визначення наявності в тому чи іншому середовищі токсинів або навіть ракових клітин.