Ета Кіля – одна з найбільш пізнаваних зоряних систем на астрофотографіях. Вважається, що в неї входять дві великі блакитні зірки: одна масою в 30 сонячних мас, друга – в 150. Їх оточує красиво підсвічена і дуже щільна біполярна туманність Гомункул, яка з’явилася при спалаху, що спостерігалася астрономами в середині XIX століття.
Втім, спостерігали за цим процесом і прості громадяни: в 1843 році Ета Кіля ненадовго засвітилася так сильно, що деякий час була однією з найяскравіших зірок на небосхилі. І таких спалахів, хоча і не настільки потужних, було зафіксовано кілька. Все це погано вкладається в типову картину вибухів наднових, до яких напевно повинна відноситися і Ета Кіля.
Нове пояснення дивній поведінці і зовнішності Ети Кіля висунули нещодавно астрономи Амстердамського університету: у системі не дві, а три зірки. Вчені запропонували модель, в якій гравітація третьої (зовнішньої) зірки, що знаходиться на сильно витягнутій орбіті навколо двох внутрішніх, змушує їх зійтися і почати злиття. Ця подія спостерігалося при першому яскравому спалаху Ети Кіля в 1838 р, а потім до пари, що злилася, була притягнута і третя зірка – скидання зовнішніх оболонок було помічено у спалаху 1843.
Розрахунки нідерландських вчених показали, що такі процеси могли призвести до колосального та інтенсивного закінчення речовини з усіх учасницях злиття і появі дуже щільної туманності. Третій у системі Ети Кіля – зовсім незайвий.