Питання колонізації Марса, яка може початися вже в найближче десятиліття, ставить проблему можливості сексу і розмноження на Червоній планеті або ж в космічному кораблі. Дослідники NASA вважають, що людям буде проблематично кохатися в космосі.
Одразу розставимо крапки над “і”, до сьогодні в космосі ще ніхто не кохався. (Йой – Шанси стати першим у нас всіх ще є 🙂 ). Щоправда, одного разу на космічному кораблі перебувала подружня пара – американські астронавти Ненсі Джен Дейвіс і Марк Лі, які таємно одружилися перед своїм польотом в 1992 році. Вони стали першими і як і раніше залишаються єдиним подружжям, що разом побували в космосі. У зв’язку з цим у публіки виникло логічне питання, прояснювати яке свого часу довелося NASA: НІ, астронавти НЕ займалися сексом в шатлі 🙂 Однак, для того, щоб в майбутньому, наприклад, на Марсі можна було створити людську колонію, питання можливості продовження роду є дуже важливим, вважають в NASA.
Причина перша – Третій закон Ньютона
Американський астрофізик і популяризатор науки Ніл Деграссі Тайсон в 2015 році розповів, що основна проблема – третій закон Ньютона (Тiла дiють одне на одне iз силами, спрямованими вздовж однiєї прямої, рiвними за модулем i протилежними за напрямком).
Спеціалісти відзначають, що інтимні стосунки в космосі – практично нереальна річ. Це багато в чому пов’язано з тим, що там немає гравітації. Більш того, американські світила науки впевнені, що статевий контакт в космічному просторі може навіть спровокувати морську хворобу – через великі навантажень на вестибулярний аппарат. Слід також враховувати фізичний закон віддачі, що незмінно працює при нульовій гравітації. Так при сексуальному контакті чоловік і жінка роблять протилежно спрямовані руху, а це веде до того, що “спраглі до кохання” тіла не зливаються в пориві пристрасті, а відлітають один від одного.
“Враховуйте також, що сім’явиверження в умовах невагомості відбувається зі швидкістю 18 кілометрів на годину”, – відзначили представники NASA.
Причина друга – Вплив космосу на тіло людини
Крім того, вчені підкреслюють, що мікрогравітація в свою чергу впливає на тіло людини. Вони провели експеримент, в ході якого з’ясувалося, що у мишей жіночої статі, відправлених на МКС, припинилася овуляція, а також були втрачені в яєчниках необхідні для зачаття елементи. Тому фахівці впевнені, що зачати дитину, принаймні здорову, в космосі неможливо – річ у тім, що космічне випромінювання згубно позначається на виробленні сперматозоїдів. Навіть якщо зачаття на борту корабля відбудеться, ембріон, швидше за все, загине.
Додамо, що в книзі французького письменника П’єра Колера «Остання місія», присвяченій російській орбітальній станції «Мир», йдеться про якийсь секретний експеримент, нібито проведений NASA в 1996 році для складання особливої ??«космічної Камасутри». Автор оповідання пише, що пози для заняття сексом на орбіті були спочатку змодельовані на комп’ютері, а пізніше випробувані в умовах невагомості в 1996 році під час польоту американського «човника» зі змішаним екіпажем.
Проте, NASA такі експерименти заперечує: «Ми побоюємося, що у громадськості складеться враження, ніби ми влаштували на космічній станції міжгалактичний бордель на кошти платників податків».
