Маґдалена Джейніка (Magdalena Janecka) з Королівського коледжу Лондона і її колеги заявляють, що в цілому діти немолодих батьків краще за інших однолітків адаптуються до обставин, що потребують посиленого переслідування власних довгострокових цілей. Саме те, що часто необхідно для успішного навчання та кар’єри.
У статті, опублікованій журналом Translational Psychiatry, Джейніка і її співавтори розповідають про вивчення поведінкових та когнітивних особливостей дітей на базі опитування TEDS (Twins Early Development Study – «Дослідження раннього розвитку близнюків»), який охопив майже 12.5 тисяч осіб. У віці 12 років близнюки-учасники проходили онлайн-опитування, відповідаючи на завдання для визначення невербального IQ, уважності, соціалізації і т. д. Заповнювали тести-опитування також і їхні батьки.
«Ген ґіків»
З урахуванням цих даних автори розраховували умовний «індекс ґіків» (Geek Index, GI), показник якого визначався виразністю набору відповідних рис характеру: невербального інтелекту, здатності фокусуватися, наполегливістю в переслідуванні власних інтересів, нечутливістю до думки оточення і т. п. В цілому, рівень GI у дітей непогано корелювався з віком їх батьків. Навіть після того, як вчені врахували вклад економічних факторів. Взагалі, такі діти в середньому краще вчилися, перш за все, з наукових і технічних предметів.
Автори поки не можуть пояснити цей зв’язок і висувають лише кілька припущень. Можливо, що немолоді батьки з їх усталеним побутом і досвідом у кар’єрі просто здатні забезпечити більш повноцінне харчування і умови для розвитку дітей. Також, можливо, це пов’язано з віковими змінами активності генів, епігенетичними «налаштовуванням», які цілком можуть успадковуватися. Ідей можна запропонувати чимало, аж до «генів ґіків», через які чоловіки ставали батьками лише в порівняно пізньому віці і передали ці гени нащадкам.