Фізики розробили схему, яка генерує чисту, безмежну енергію з графена

Пристрій, створений в Університеті штату Арканзас є прямим доказом вірності теорії, яку фізики розробили три роки тому. Вона полягає в тому, що графен можна використовувати для збору енергії. Постійний тепловий рух в графені змушує його пульсувати і згинатися. Ідея збору енергії з графена сумнівна, тому що суперечить твердженням Річарда Фейнмана (Richard Feynman) про те, що тепловий рух атомів, відомий як броунівський рух, не може виконувати таку роботу. Однак команда професора Пола Тібадо (Paul Thibado) виявила те, що раніше вважалося неможливим. При кімнатній температурі тепловий рух графена все-таки спричиняє змінний струм в схемі.

• Microsoft може знову придбати Nokia
• Google та Samsonite випустили розумний рюкзак Konnect-I
• В Україні починають тестувати електронні журнали та щоденники

У 1950-х фізик Леон Бріллюен (Léon Brillouin) опублікував важливу роботу, в якій спростовував ідею про те, що додавання одного діода до ланцюга може стати вирішенням проблеми збору енергії з броунівського руху. Знаючи це, група Тібадо створила схему з двома діодами для перетворення змінного струму в пульсуючий та постійний. Два діоди, що дають струму рухатися в обох напрямках, дозволили отримати пульсуючий постійний струм, який виконував роботу на навантажувальному резисторі. До того ж вони виявили, що пристрій підвищує обсяг отриманої енергії, а не знижує, як вважалося раніше. Швидкість змін опірності, яку забезпечують два діоди, стає додатковим фактором потужності.

Тібадо говорить, що графен і схема знаходяться в симбіозі. Попри виконувану роботу, вони залишаються при тій же температурі, а потоки тепла між ними не рухаються. Це означає, що другий закон термодинаміки не порушений, а також немає причини для появи «Демонів Максвелла», які поділяють гарячі і холодні електрони. Також вчені виявили, що відносно повільний рух графена спричиняє струм в схемі на низьких частотах. Це важливо з технологічної точки зору, оскільки на низьких частотах електроніка функціонує краще.

Наступна мета дослідників – зрозуміти, чи можна зберегти постійний струм в конденсаторі для подальшого використання. Це завдання вимагає мініатюризації схеми і нанесення її на кремнієвий чип. Якщо на чипі розміром 1 х 1 мм можна буде вмістити мільйони таких схем, вони зможуть виконувати функцію малопотужного акумулятора і вічно підживлювати, наприклад, якісь датчики.