Відеоконференція, що пройшла 29 вересня між президентом Китаю та Австрійською Академією Наук, стала першою практичною демонстрацією міжконтинентальних квантових комунікацій.
До останнього часу дальність квантових комунікацій була обмежена кількома сотнями кілометрів. У зв’язку з втратою каналу в оптоволокні або у відкритому просторі. Обійти це обмеження дозволило використання орбітальних супутників. Винесений в космос сегмент дозволив зручно з’єднати два пристрої на земній поверхні. Завдяки тому, що поширення фотонів у вакуумі відбувається майже без втрат і з мінімальним ризиком порушення когерентності.
Необхідним елементом демонстрації став призначений для квантових експериментів супутник Micius. Над створенням супутника, команда Китайської Академії Наук працювала понад десять років. Він обладнаний передавачем QKD (Quantum Key Distribution), джерелом переплутаних фотонів, приймачем/аналізатором квантової телепортації, та інтегрований з мережею з п’яти наземних станцій на території Китаю.
За рік, що минув після виведення Micius на орбіту були налагоджені всі елементи процесу квантових комунікацій. При цьому ефективність супутникового QKD виявилася більшою, ніж прямі передачі ключів по оптичному кабелю на тій самій відстані (1200 км).
Мережа квантових комунікацій
В останній демонстрації, поряд з Micius, були використані три наземні станції: в Сінлун поблизу Пекіна, в Наньшане біля Урумчі та в Граці біля Відня.