Спалахи ці в 10 тис. раз могутніше за ті, що відбуваються на Сонці. Якщо й інші такі ж холодні червоні карлики здатні на подібну активність, то це погані новини для позаземного життя. Колосальні спалахи випромінювання здатні як мінімум серйозно ускладнити еволюцію живих організмів, а то й зовсім стерилізувати сусідні планети.
«Якби ми жили біля подібної зірки, ніяких радіокомунікацій у нас би точно не було», – іронізує американський астрофізик Пітер Уїльямс (Peter Williams), один з авторів знахідки, зробленої завдяки спостереженням розташованого в Чилі телескопа ALMA. «Насправді, ми навряд чи з’явилися б на світ в настільки бурхливому оточенні», – додає вчений.
Дивно швидко відбувається і обертання карлика: на повний оборот навколо своєї осі у нього йде всього близько 2 годин, а не майже місяць, як у Сонця. Озброївшись телескопом ALMA, Пітер Уїльямс і його команда спостерігали дивну зірку всього кілька годин. І судячи по числу й силі спалахів, які вони встигли помітити, “бешкетує” вона постійно.
З точки зору можливої ??життя в цій системі це особливо вбивчо. Червоні карлики набагато дрібніше і тьмяніше жовтих зірок сонячного типу, тому населені планети повинні розташовуватися ближче до них, щоб отримувати достатньо тепла. «Планета в населеній зоні подібної зірки буде регулярно піддаватися дії «бурь», випромінювання яких куди більш потужне за сонячне», – говорить Вільямс.
Джерело: Гарвардськитй університет