Дослідники із Західного резервного університету Кейса показали, що догматизм сприяє емпатії тільки у релігійних людей. Догматизм виражається в нездатності переглянути власні переконання при зіткненні з такими, що суперечать їм обставинами. Хоча така риса особистості може виявлятися щодо будь-яких цінностей. Відомо, що в цілому догматизм більш характерний для релігійних людей. Він також нерідко виражається в запереченні користі деяких положень доказової медицини. Тому механізми, які лежать в основі подібного світогляду важливі для популяційного здоров’я. Однак, до сих пір, психічний зміст догматизму у релігійних і нерелігійних осіб вивченню не підлягав.
Щоб заповнити прогалину, автори нової роботи провели два експерименти. Вчених цікавив зв’язок догматизму з двома типами пізнання – аналітичним і моральним. У нормі ці стратегії доповнюють один одного. Перша розширює вибір і дозволяє провести більш комплексну оцінку інформації виходячи з доступних аргументів. А друга – визначити афективну складову через рефлексію та емпатію (модель психіки людини). На практиці висновки, зроблені за допомогою різних підходів, можуть суперечити і створювати внутрішній конфлікт. Дослідники припустили, що аналіз і перспектива прийняття чужої точки зору будуть гірше асоціюватися з догматизмом незалежно від релігійності. А увага до моральних аспектів відрізнить релігійних людей.
На першому етапі 405 інтернет-користувачів, з яких половина відносила себе до християн, а 153 людини – до нерелігійних, заповнили тести опитування на внутрішню узгодженість, моральну стурбованість і здатності до аналізу. Результати підтвердили, що догматизм більш характерний для релігійних людей. Інші також демонстрували виражену просоціальність. Нерелігійні респонденти, як і передбачалось, краще виконали випробування на критичне мислення і разом з тим виявилися менш схильні до емпатії.
Потім вчені перевірили, чи збережеться тенденція після включення в розгляд перспективи прийняття чужої точки зору і релігійного фундаменталізму. Для цього 527 інших інтернет-користувачів пройшли тест, аналогічний попередньому. Але з додатковими методиками. Підсумки першого експерименту підтвердилися. Релігійні люди показали велику схильність до догматизму, просоціальності та емпатії. А нерелігійні люди показали схильність до критичного мислення. Цікаво, що ступінь фундаменталізму негативно корелював з точністю відповідей на анкету із завданнями. Тоді як догматизм нерелігійних респондентів, як і раніше, погано асоціювався зі співпереживанням. Незалежно від релігійності догматизм залишався слабо пов’язаний з готовністю прийняти контраргументи.