Влітку, через санкції і значні обмеження, на росії запровадили так званий паралельний імпорт. Іншими словами, вони ввозять і продають там техніку та цифровий контент без згоди виробника чи правовласника. Це те саме, що й піратство. Такі товари не мають офіційної гарантії від виробника, не мають офіційних оновлень та підтримки безпеки. Щоправда, і цей спосіб наповнити країну товарами зазнав фіаско.
- Telegram-бот Boycott russia запустив функцію «Списки компаній»
- Уряд росії скорочує бюджет на цифровізацію шкіл: гроші підуть на пропаганду і «патріотизм»
- Російський бренд смартфонів Inoi вийшов з російського ринку
Тепер, в раді рф обговорюють список «недружніх» правовласників, до якого пропонують додавати компанії, що підтримали санкції проти росії. До нього можуть потрапити іноземні кіностудії, видавництва, розробники софту та інші правовласники, незалежно від виду прав.
На базі реєстру спеціальний «уповноважений» з інтелектуальних прав зможе звертатися за примусовим ліцензуванням недоступних у рф товарів. Учасники ринку контенту та експерти побоюються, що такий механізм призведе до активізації піратства. Тільки-от, піратство у них вже давно активізовано. Вони лише його хочуть узаконити… Перші дзвіночки щодо легалізації піратства в рф пролунали ще у березні цього року.
У серпні до Держдупи на обговорення винесли інший законопроект щодо примусового ліцензування. Онлайн-кінотеатри назвали його «легалізацією піратства». Згідно з цим, російські компанії зможуть отримувати ліцензію на будь-який контент правовласників з «недружніх країн» без схвалення.