Важливим об’єктом дослідження психології праці виступає зона комфорту. Під нею розуміються фізичні умови, зокрема рівні атмосферного тиску, вологості й температури, оптимальні для продуктивної роботи. Вплив цих параметрів на психіку вивчено недостатньо, і висновки подібних робіт нерідко суперечливі. Так, згідно з рядом спостережень, помірний холод (в тому числі його візуалізація) може підвищувати самоконтроль і клієнтоорієнтованість. Інші експерименти, навпаки, показали, що кооперація сприяє зростанню температури, тоді як її зниження викликає роз’єднаність. Разом з тим кілька дослідів виявили зв’язок між спекою та ризиком антисоціальної поведінки.
Дослідження
Автори нової статті представили підсумки трьох досліджень, метою яких було з’ясувати, чи може збільшення температури модулювати соціальну поведінку. Згідно з гіпотезами, в разі дискомфорту подразник повинен призводити до виснаження емоційних ресурсів і зменшення бажання допомогти оточенню. На першому етапі вчені на прохання однієї з роздрібних компаній вивчили поведінку персоналу магазинів у 2010 і 2011 роках. Влітку 2010 року спостерігалося потепління, перевершивши тисячолітній рекорд: середня температура вдень в серпні перевищила норму на 14 градусів і досягала 38°C. У 2011 році показник відновився.
Поведінку працівників аналізували на підставі звітів таємних покупців. На приклад, останні оцінювали чистоту торгових залів, ініціативність персоналу в питанні консультування, а також уважність при спілкуванні з клієнтами (за невербальними ознаками). Результати підтвердили припущення: в умовах спеки співробітники були менш схильні допомагати відвідувачам. При цьому зростання температури суттєво не позначилося на оточені в торгових залах. Потім вчені перевірили, чи повториться ефект за відсутності прямого термічного впливу. Для цього 160 інтернет-користувачів розділили на дві групи, й попросили, закривши очі, згадати досвід неприємного перегрівання організму.
Контрольна група візуалізувала день, який передував такому досвіду. Після чого всі учасники описали переживання, оцінивши дискомфорт за 7-бальною шкалою. Готовність допомогти визначалася так: слідом за тестом респонденти проходили нейтральне завдання, і їм запропонували безкоштовно пройти ще одне опитування. Як і в першому випадку, образи, пов’язані зі спекою, значно знизили ймовірність такої поведінки: нове опитування пройшли тільки 43.8% користувачів, які згадали неприємний досвід. Причому тенденцію визначало не зростання негативних, а скорочення позитивних емоцій.
Нарешті, автори визначили, як на рішеннях людей відбивається порівняно невелике зростання температури. На цей раз оцінка проводилася серед 73 студентів, заняття яких пройшли в аудиторіях з температурою повітря 26.7 °C (підпороговий рівень), або 20.6°C. Потім студентів попросили письмово відповісти на якомога більшу кількість запитань (до 150) в інтересах соціальної організації, яка допомагає дітям і людям, які опинилися в складній життєвій ситуації. Отож, більш висока температура призводила до зниження мотивації студентів.
Висновок
За словами вчених, отримані дані доповнюють наявну інформацію про вплив високої температури на соціальну поведінку. Результати підтвердили припущення про те, що ефект опосередковується виснаженням емоційних ресурсів, але не підвищенням негативного ефекту. І може спостерігатися як при невеликих коливаннях показника, так і при візуалізації.