Топ-5 новин у світі безготівкових розрахунків в Україні та за її межами

Перехід на безготівкову оплату – мета розвитку багатьох фінансових систем світу. Безготівкові розрахунки допоможуть зробити сферу комерції максимально прозорою як для покупця, так і для продавця. Крім того, це спосіб уникнути багатьох видів фінансового шахрайства і захистити екологію планети.

Читайте Cashless Digest, щоб бути в курсі останніх подій у сфері безготівкових розрахунків як в Україні, так і за її межами. Слідкуйте за діяльністю Асоціації ЄМА в питаннях розвитку безготівкових оплат в нашій країні!

1. НБУ: майже половину зарплати працюючі українці отримують готівкою

За даними Державного комітету статистики, доходи громадян України склали в 2015 році 1425 мільярдів гривень. Офіційно. Ще близько 200 мільярдів, за оцінками Міністерства фінансів, це “сірі”, тіньові, доходи, які жодним чином не поповнюють державну казну.

З усієї цієї суми, за підрахунками Національного банку України, приблизно 47% – це доходи, отримані готівкою. Ще 53% від суми отримані на карткові рахунки фізичних осіб.

Таким чином, більша частина доходів співвітчизників все ж надходить у вигляді зарахувань на картку. Але, за даними НБУ, все ж 80% витрат здійснюються готівкою. До речі, 63% коштів, які видаються банками (з банківських карток) знімають споживачі-фізособи.

Наявні доходи громадян “живить”, перш за все, “сіра” зарплата (в конвертах або навіть за допомогою звичайних переказів з картки на картку, які ніде не фіксуються як частина доходів).

Продовжують виплачувати частину офіційних зарплат готівкою – очевидно, причина в надходженні наявних доходів на підприємства і в компанії.

В решті решт, за даними НБУ, велика частина українських пенсіонерів все ще отримують пенсії у відділеннях “Укрпошти” готівкою.

Яким чином можна збільшити частку безготівкових доходів? У Нацбанку вважають, що необхідною є подальша стимуляція переказу пенсійних і соціальних виплат на картки. Що стосується безготівкового нарахування заробітних плат, то тут багато в чому процес гальмується за рахунок того, що більшість підприємств (до 80%) не виконують вимоги закону “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” і продовжують використовувати тільки готівкові розрахунки, не оснащують свої торгові точки POS-терміналами або не використовують електронну комерцію.

2. Портрет споживача послуги онлайн-кредитів

Перехід на продаж банківських продуктів через Інтернет стикається з низкою труднощів, одна з яких – недостатнє розуміння споживчої аудиторії. Хто і чому готовий брати кредити онлайн і як зацікавити його?

Експерти Форвард Банку провели дослідження і склали портрет клієнта, найбільш схильного сьогодні до підбору і замовлення кредиту в Інтернеті. Як зазначив Дмитро Яковлєв, заступник голови правління Форвард Банку, найчастіше кредити онлайн шукають жінки у віці від 25 до 45 років. Такі клієнтки проживають у великих містах.

Співвідношення за статтю: 61% жінок, 39% чоловіків. За віком: найменше схильні брати кредити онлайн найменш активні користувачі Інтернет старше 63 років (0,5% від вибірки). Мало зацікавлені в цьому банківський продукт і молоді люди від 21 до 25 років (близько 10% вибірки). Проте після 25 років відсоток готових взяти кредит зростає до 40% (клієнти, яким 25-35 років). З 35 до 45 років зацікавленість знижується до 23,5%, а після 45 трохи виростає (до 26%).

Найбільш схильні користуватися банківськими послугами онлайн мешканці великих міст (в Києві їх кількість досягає 18,6%).

Примітно, що основним споживачем кредитів онлайн залишаються громадяни із середнім достатком і середньою або спеціальною освітою (59,4%). Лише 35% – це люди з вищою освітою.

У 79% кредит готові взяти фахівці середньої ланки, а в 6% – керівники (в 11% – їх заступники). Тільки 2,7% приватних підприємців зацікавлені в споживчих кредитах онлайн.

Таким чином, аудиторія банківських послуг в Інтернеті визначається, як mass-сегмент. Це люди із середнім доходом, що займають звичайні, не керівні, посади. Переважно, жінки.

Втім, це не означає, що не можна залучити клієнтів іншої категорії до отримання банківських послуг в Інтернет. Однак для цього потрібна нова стратегія, яку в Форвард Банку бачать, як 4 основні кроки:

1. Відбір цільових клієнтів для розміщення промо;
2. Оптимізація заявки: зменшення кількості полів;
3. Автоматизація заповнення заявки і процесу оцінки клієнта;
4. Доставка кредиту в зручний для клієнта місце і час.

3. Новий ефективний підхід до формату банківських відділень

Незважаючи на прагнення банківських установ “завоювати Інтернет”, все ж велика частина клієнтів надають перевагу знайомому формату співпраці з банками – через відділення. Однак велика кількість відділень банку не завжди виправдовує себе з фінансової точки зору: багато клієнтів звертаються до відділень для переказу платежів, а не придбання банківських продуктів. Комісії від платежів недостатньо…

Як зробити так, щоб клієнт був більше зацікавлений у банку-продавцеві, а не банку-посереднику?

Відповідь, можливо, знають в компанії IDNT, що спеціалізується на розробці точок продажів (в тому числі у банківських мережах).

Експерт компанії Микола Чумак пропонує звернути увагу на статистику популярності банківських послуг в Інтернеті і оффлайн, наприклад, в США:

• За 10 років в США закрилося 3012 банківських відділень, а відкрилося – 3275.
• Тільки за минулий місяць банківські відділення хоча б один раз відвідало 45% американців.
• 23% рахунків в США відкриваються онлайн.
• 2 мільйони з 28,3 мільйонів онлайн-рахунків в США відкриті за допомогою смартфона або планшета (тобто, не комп’ютера).

Важко заперечувати значимість банківських відділень в житті простих американців. Але що заманює клієнтів до банків оффлайн? На думку фахівців IDNT, причина криється у форматі взаємодії банківських співробітників і користувачів.

“Найсильніший клієнтський досвід створюється через емоційний зв’язок, – вважає Микола Чумак. – Банківська інфраструктура потребує трансформації “.

Банківське відділення може бути просто центром продажів (і тоді мало зацікавити клієнта, який прийшов не з конкретною метою відкрити рахунок), а може стати простором для комунікацій. Реформ потребує і сервіс, і загальний підхід (ніяких “відсторонених” касирів), і навіть зовнішній вигляд відділень, в яких відкритий простір для спілкування стає все більш затребуваним. Клієнт не повинен приходити в банк “по справах” і щоб “постояти в черзі”. Він може відчувати себе у відділенні комфортно.

4. 78,5% власників карток в Україні використовують їх для безготівкових розрахунків

Такі дані представлені в Cashless Market Overview, дослідженні, проведеному компанією GFK Ukraine.

Директор GFK Ukraine Олександр Федоришин розповів про те, чому українці надають перевагу в питаннях безготівкових розрахунків.

Отже, клієнти вже “звикли” до того, що можна розплачуватися карткою в торгово-промислових мережах і навіть в Інтернеті. 78,5% респондентів підтвердили, що вони регулярно оплачують послуги і покупки карткою онлайн і оффлайн. Цей показник вищий за торішній (77,3%). Лише 12,4% власників карток схиляються до того, аби не оплачувати карткою послуги і покупки в Інтернеті.

У поточному році зменшилася кількість клієнтів, які використовують картку тільки для зняття готівки (з 7% в 2015 році – до 3,7% в 2016 році).

Стало менше і користувачів, у яких зовсім немає картки (з 3,7% їх кількість впала до 2,7%). При цьому зросла кількість тих, хто використовує Інтернет-банкінг (з 50 до 59%).

Опитування складалося з 453 глибинних інтерв’ю з жителями України у віці від 25 до 55 років.

5. ЄМА: без збільшення кількості терміналів питома вага безготівкових операцій в Україні падатиме

Вперше за останні п’ять років в 2016 році відмічено зниження обсягу безготівкових операцій в Україні. Незважаючи на те, що кількість операцій зросла на 41 мільйон, у порівнянні з першим кварталом 2016 року.

За думку фахівців Асоціації ЄМА, ці дані говорять, перш за все, що завершився період розвитку ринку безготівкових платежів без його якісного розширення. А розширення можливе лише при збільшенні кількості терміналів.

Тим часом, спостерігаємо зворотну тенденцію: у другому кварталі 2016 роки кількість терміналів у торгових мережах зменшилася (на 2000 терміналів), хоча потреби населення у використанні терміналів зростають (на користь цього – показники, які виросли на 10%, кількості транзакцій).

Виходить, що клієнти готові платити безготівково (і в цьому сенсі, розвиток безготівкового ринку в Україні триває), а підприємства не готові надати своїм клієнтам таку можливість.

За офіційними даними, із 1 мільйона підприємств лише 179 500 використовують POS-термінали. Тобто, близько 80% підприємств в Україні продовжують стимулювати готівкові розрахунки і стають бар’єром на шляху до розвитку безготівкових, не виконуючи при цьому вимоги законодавства.

Автор статті Скачко Євген