Більшість комп’ютерів працюють повільно через затримку переміщення даних з високошвидкісної оперативної пам’яті в довгострокове сховище на жорсткому диску. Для вирішення цієї проблеми, вчені Массачусетського технологічного інституту спробували скоротити час на цю дію, замінивши два сховища на одне – пам’ять з фазовим переходом. Щоправда, такі пристрої можуть нагріватися до високої температури, яка руйнує антимонід галію. Це один з головних компонентів, який необхідний для систем з фазовою пам’яттю.
Вчені створили рекордно точний атомний годинник
Технопис 3.9: 3D друк очей та вух, конкурент Tesla, охолодження Землі тощо
На допомогу прийшли вчені Сінгапурського університету, і спільними зусиллями було встановлено, що бактеріофаг M13 може зв’язати частки антимоніда галію. Це дозволяє зберегати працездатність при високих температурах, які за замовчуванням його руйнують. Згідно з результатами дослідів, нова система пам’яті допомогла скоротити час роботи з файлами на 10 нс.