Нова оцінка щільності земного ядра говорить про те, що на 4-5% воно може бути складено з легких елементів.
Основним способом вивчення земного ядра залишається аналіз поширення сейсмічних хвиль. Це нагадує «ультразвукове обстеження» нутрощів планети: хвиля проходить крізь неї, змінюючи швидкість і силу в залежності від щільності різних шарів. Такі роботи вказують на існування в центрі Землі великої (радіусом 3 500 км) і виключно важкої сфери, що складається з напіврідкої верхньої і твердої внутрішньої частин.
Тиск і температура тут такі великі, що залізо має утворювати неіснуючі на поверхні форми з гексагональною кристалічною решіткою. Отримувати таку речовину вдасться лише в лабораторії, якщо стиснути крихітний зразок заліза між парою алмазних наковалень, створюючи температуру до 2 700° С і тиск понад 1,6 млн атмосфер. Так діяв і японський дослідник Татсуя Сакамакі (Tatsuya Sakamaki) з колегами з Університету Тохоку, робота яких опублікована в журналі Science Advances.
Отримавши такий зразок, автори розглянули поширення сейсмічних хвиль через нього, виявивши, що їх швидкість в такому чистому зразку на 4-10% вище, ніж при проходженні через ядро ??Землі. Це, на думку вчених, говорить про те, що ядро ??містить досить помітні – від 4 до 5% – кількості легких елементів, хоча їх появу тут ще доведеться пояснити. Але для початку японські вчені мають намір уточнити склад ядра і випробувати зразки з різним вмістом додаткових елементів, щоб вибрати той, через який хвиля буде проходити так само, як через ядро ??Землі.