Meizu E2 (M2e) – повний огляд цікавого середнячка

Китайці просто знущаються над нами, презентуючи одразу по декілька однакових на вигляд і в технічному плані девайсів щомісяця. Особливо в цьому набили руку Мейзівці, передня панель, яких залишається незмінною вже декілька років поспіль. Але наш сьогоднішній не з таких. Ну тобто як. Передня панель залишилась такою ж як і у його Мейзівських побратимів, а от задня зі своїм унікальним спалахом навпаки, якісно вирізняється з поміж сотень інших розумних телефонів на ринку. Давайте разом з вами оглянемо Meizu E2, або ж як його ще називають Meizu M2e.

Відеоогляд Meizu E2

Meizu E2: технічні характеристики

Спалах

Почнемо напевно з саме того унікального елементу дизайну який ми зазначили вище – спалаху. До речі, приємно радує, що Meizu ледь не єдина компанія в світі, яка не забуває розробляти такий елемент дизайну як спалах камери. Згадайте наприклад їх минулорічний Meizu Pro 6 з інноваційним кільцевим спалахом. Тепер же його вирішили елегантно вбудувати в пластиковий розділювач для антен. Причому, не дивлячись на мій скепсис стосовно матеріалів виконання верхньої і нижньої вставки задньої панелі, вони виявилися металевими.

Повернімося до спалаху. Окрім того, що це стильний на вигляд 4 світлодіодний спалах, виробник також вирішив підкріпити його певним функціоналом. Наприклад, під час дзвінка, надходження повідомлення, або ж роботи будильника він починає блимати. Також серед додатків можна знайти так званий «Toolbox» в якому відкривається можливість керувати блималкою більш повно. Наприклад посилати сигнал SOS, вмикати тільки деякі зі світлодіодів, а також, запускати режим «феєрія», який просто обожнюють місцеві копи.

Все, більше функціоналу, чи можливості щось змінити немає. Тож загалом, такий розпіарений спалах, якому виробник приділив так багато уваги на презентації і в рекламній компанії, виявився ледь покращеним варіантом блималки, добре відомої всім власникам iPhone. Гаразд, є ще сигнла СОС, але чи часто вам доводиться перелітати океани, щоб ваш літак випадково втратив курс і впав, але при цьому ви і ваш телефон з нікудишньою батарейкою, про це пізніше, вижили. Після чого, вам спала нагода увімкнути його для того щоб подати рятівний сигнал «MayDay» в світловому форматі. Не думаю.

Чохол HiCase для Meizu E2

Також цікавою фішкою про яку я згадував в одному з попередніх Пінгвіналізаторів є фірмовий чохол, «яблучко»… тобто назва бренду виробника якого починає загорятися. Але це блимання ледь помітне, і в світлий час доби, або навіть на освітленій вулиці вночі, вам на нього краще не покладатися. Ба більше, вони навіть окремий додаток для цього створили HiCase app, і для того щоб його активувати, потрібно відсканувати QR код на внутрішній частині чохла. В підсумку толку з того додатку нуль без палички. Адже він просто радить затуляти хвіртку спалаху, щоб було краще видно лого компанії. Але це маячня. Видно так само погано як і раніше. Втім, якщо дивитися на чохол загалом, то він неймовірно приємний на дотик, адже виконаний з софттач пластика; до кнопок живлення і регулювання гучності можна легко дістатися; сам він сидить дуже щільно. І при цьому за все це просять цілих 15 баксів, майже 400 гривень. Думаю, ні, дзуські.

Дисплей та Дизайн

Повертаючись до дизайну загалом, варто сказати, що в Meizu M2e все знаходиться на своїх типових для Мейзу місцях, і зроблено, типово, добросовісно. Типовий, 5,5 дюймовий Full HD екран вкритий захисним склом з ефектом 2,5D. Картинка на ньому виглядає досить яскраво і насичено, хоча звісно до AMOLED-івських екранів не дотягує. На сонці він має гарну читабельність, а в ночі мінімалки вистачає для комфортного читання книжок перед сном. Кути огляду, вже типово максимальні. Жодних нарікань.

Одразу під екраном притулилася типова кнопка mTouch з вбудованим в неї сканером відбитків пальців, та типовим функціоналом. Зверху над дисплеєм присутні всі необхідні датчики, решітка динаміка око фронтальної камери на 8 Мп та LED нотифікатор. Він прикритий пластиковою панеллю пофарбованою в тон з самим смартфоном і немає жодних можливостей по налаштування, просто повідомляючи вас про пропущені події.

Типово для Meizu всі грані приємно заокруглені, кнопки зручно розташовані на правому торці і мають чіткий хід, і легко намацуються наосліп. На лівий розташували отвір для двох SIM карт стандарту nano, або ж для однієї nano SIM і карти пам’яті. Зверху тільки один отвір під другий мікрофон для шумозаглушення, в той час як знизу його старший брат – розмовний мікрофон, а також решітка основного динаміка, отвір для вже MicroUSB, і 3,5 мм аудіоджек. Наявність останнього не може не радувати.

Натомість наш глядач Олександр Олійник: поставив логічне питання якого біса тут microUSB??? А не USB Type-C. Проблема, на нашу пінгвінячу думку, лежить в тому, що USB-Type C для більшості мобілоробів це зараз типу такого собі показника дорожнечі смартфона. Якщо Type-C є – то це дорогий продукт, якщо microUSB – то щось менш дороге. Хоча нещодавно ми оглядали не надто дорогого Moto M і там був USB-C, причому цей смарт лишень на пару сотень гривень дорожче за Meizu E2. Тож виходить Мейзу вирішила заощадити на цьому елементі. До речі, нам E2 обійшовся в 200 доларів, або ж приблизно 5 250 гривень. Що лежить дуже близько до площини середнього цінового сегмента.

Звук

Динамік знизу видає досить приємний і чистий звук. Є навіть натяк на баси. Єдина претензія до високих частот, які на максимальній гучності починають «сикати», але при цьому трохи зменшивши гучність все приходить до норми. Звук в навушниках не викликав жодних нарікань. Розмовні динамік та мікрофон також показали себе з позитивного боку.

Камера

Перейдемо до камер. Фронталка на 8 Мп (інфографікою «основна 13мп, 5 лінз, апертура 2.2, спалах з 4-ма світлодіодами 2-х тонів / фронтальна 8Мп, 5 лінз, розмір пікселя 1.4?m»), основна на 13 Мп і обидві знімають дуже і дуже непогано, особливо як для свого цінового сегменту. Місцями звісно є перешарп, але в усьому іншому камера відмінна. Навіть баланс білого тут краще ніж у його молодшого брата – Meizu M5 Note.

Приклади світлин з Meizu E2 (зменшені, повні тут)

Продуктивність

І от ми потроху дісталися найбільш неоднозначних частин огляду – продуктивність і автономність. Серцем пристрою виступає Mediatek Helio P20 зроблений по 16нм техпроцесу. Тут також 3 Гб оперативної пам’яті LPDDR4X, і 32 Гб постійної eMMC 5.1, яку можна розширити за допомогою карт пам’яті micro SD до 256 Гб. Відеоприскорювачем виступає Mali-T880 MP2. За даними порівняльних тестів і оглядів Helio P20 зовсім трішки, але випереджає Snapdragon 625. Але на практиці виявилося, що драконівський процесор з тими самим допоміжними 3 Гб оперативки швидше вмикає і довше тримає в пам’яті додатки.

Якщо ж прибрати в сторону порівняння то працює Meizu E2 стабільно і швидко. Будь-які повсякденні завдання він перетравлює на ура. Ще й просить добавки. Після увімкнення смартфона користувачу залишається 29 Гб вільного простору, а після підключення всіх додатків і месенджерів залишається близько 1 Гб оперативки. Тут же варто відзначити, що в смартфоні дводіапазонний Wi-Fi, GPS з A-GPS, а також Bluetooth версії 4.2. Щоправда останній має дуже малий радіус дії. Напевно це через суцільно-металевий корпус.

Автономність

Далі «незлого, тихого слова» заслуговує автономність. Попри відому багатьом енергоощадність процесорів MediaTek, особливо лінійка Helio P, наш апарат ледь дотягував до кінця робочого дня за умов активного користування і підключеного по Bluetooth годинника. Звісно повідмикавши більшість непотрібних сервісів, з цього акумулятора на 3 400 мА*год можна витягти до півтори доби. Але оптимізований він явно не найкращим чином. Благо виробник не забув докинути сюди технологію швидкої зарядки mCharge 3.0. Завдяки останній батарея заряджалася до 26% всього за 10 хвилин зарядки, і до 100% – всього за 60 хвилин, навіть від комплектного зарядного пристрою з вихідним током у 5V та 2А.

Операційна система та Оболонка

Ну і ще однією ложкою дьогтю стане операційка. Апарат працює на базі YunOS вкритого Flyme 6 версії. Нагадаю, що YunOS – це китайська хмарна мобільна операційна система, яка є однією з модифікацій Android, але з Alibaba Group замість вже рідних нам Google-их. Після відвідування китайський Гугл плей, і всього за пару кліків, я зміг встановити всі такі бажані сервіси «корпорації Добра». Після чого синхронізував всі контакти, пошту, встановив всі інші улюблені додатки через звичний Google Play. Більшість звичних мені додатків запрацювали тут без проблем, але, на жаль, ніхто не гарантує стовідсоткову сумісність з усім софтом під Android.

Висновок

Ну, а підбиваючи підсумки варто сказати, що Мейзівцям вдалося зробити стильний на вигляд смартфон з цікавим 4 світлодіодним двотоновим спалахом. Апарат, вже типово, має гарну ергономіку, дисплей, звук, продуктивність і камеру. З іншого боку не можна не відзначити кволий функціонал того розпіареного спалаху, чисто китайську операційну систему Yun OS на борту, а також слабку автономність на пару зі слабеньким Bluetooth-ом.