Перший млинець НЕ нанівець? (Огляд фотокамери Xiaomi Yi M1)

Xiaomi Yi M1 — нова компактна бездзеркальна системна камера формату Micro 4/3. Вона є першою спробою виробника вийти на цей ринок, де розсілися Panasonic, Olympus та когорта інших брендів із APS-C матрицями. Щоб не бути схожим на них, Xiaomi затіяли родзинку — камера має бути максимально простою у використанні. Все керування вони організували через сенсорний інтерфейс, залишивши на задній панелі лише дві апаратні кнопки. На сайті так і написали — Two buttons is all you need. Even beginners can shoot like a pro.

ВідеоОгляд фотокамери Xiaomi Yi M1

Подяка за надану на огляд камеру – магазину All-Service та Xiaomi

Загальні відомості про Xiaomi Yi M1

Хоча, на верхній панелі залишили два диски — режиму зйомки та командний — та кнопки відео і спуску. Так як Xiaomi Yi M1 іще не має своєї екосистеми периферії, то виробник прямо заявив про сумісність із Olympus — зокрема, перелічив їх спалахи як сумісні. Власних є два об’єктиви — зум на 12-40 мм та портретний фікс на 42 мм.

Окрім об’єктивів та акумулятора до комплекту входять інструкції англійською та китайською мовами, USB-кабель, ремінець на шию, та блок живлення без перехідника на наші розетки. Схоже, що ми маємо справу із дуже великим струнно-смичковим інструментом.

Камеру оснащено 20 мегапіксельною матрицею, що дає максимальний розмір зображення 5184 х 3888 точок для фото і 3840 х 2160 для відео, вона здатна знімати у RAW та JPEG, має 81 точку фокусування, підтримує діапазон чутливості від ISO100 до 25600. Ефективний діапазоні фокусування від -4 до +20 eV, чому я не вірю, бо це крутіше за значно дорожчі повнокадрові камери. Видошукача і вбудованого спалаху немає. Сенсорний екран має діагональ 3”. Заявлена швидкість серійної зйомки становить 5 кадрів за секунду.

В Україні Yi M1 продається в двох кольорах — сірий та чорний і в двох комплектаціях — із одним об’єктивом на 42 мм та із двома — 12-40 мм + 42 мм. Орієнтовна вартість їх відповідно близько 14500 та 19000 грн. на початку продажу.

Дизайн та ергономіка

Yi M1 виконана у мінімалістичному стилі і має на корпусі зовсім мало елементів та прості форми. Камеру виготовлено із твердого пластику, схожого на той, що я бачив у суперзумі Nikon CoolPix P900. Цілком адекватне рішення для свого цінового діапазону. Виступ на передній панелі виступає як хват, проте його однозначно малувато. Поєднаний із кнопкою спуску важіль увімкнення вписано у форми корпусу, тому він маленький і незручний. На верхній панелі знаходяться два диски — вибору режимів зйомки та параметрів. Один із них поєднано із кнопкою запису відео. Як на мене тут краще мати функціональну кнопку. Також зверху ми бачимо два мікрофони і роз’єм для підключення аксесуарів. Ось і все, що тут є.

Справа під жорсткою пластиковою кришечкою знаходяться порти USB, HDMI та гніздо для карт пам’яті SD. Виробник обіцяє підтримку носіїв ємністю до 512 ГБ. На задній панелі, окрім 3” дисплею знаходяться дві кнопки. Одна відповідає за перегляд знімків, друга за режим фокусування та дії із відзнятим матеріалом. Все інше керується винятково через сенсорний інтерфейс. Екран в Xiaomi Yi M1 не поворотний.

Керування камерою організовано на трьох екранах, що перемикаються горизонтальним протягуванням. Центральний — екран зйомки, на ньому видно зображення, основні параметри, заряд акумулятора, режим роботи експовиміру та фокусування, баланс білого, формат запису та зона фокусування. Ліворуч знаходяться віртуальні кнопки, що відповідають за діафрагму, витримку та еспопоправку — натиснувши їх ви можете міняти відповідний параметр командним диском.

А ось за ISO та іншими налаштуваннями доводиться лізти до головного меню, що знаходиться на лівому екрані.

На правому екрані, залежно від обраного режиму зйомки, знаходяться або фільтри, або схематичні підказки по композиції для портретної зйомки у вигляді шаблонів, по яких фотограф буде виставляти модель. Окрім стандартних схем можна завантажити більше із сайту виробника та записати в пам’ять камери за допомогою смартфона.

Швидкодія камери

Хоч виробник заявляє швидкість серійної зйомки у 5 кадрів за секунду, але буфер поміщає лише один кадр в RAW та два-три кадри у JPEG залежно від обраної якості. Коли ви робите знімок, камера на кілька секунд задумується поки пише його на флешку і не реагує на кнопку спуска. Може ви й отримаєте щось схоже на серійну зйомку якщо оберете найнижчі можливі налаштування розміру та якості фотографії, але це вже не серйозно.

Більше того, коли ви крутите кільце трансфокації, зображення на екрані може трохи підгальмовувати — таке траплялося під час зйомки відео. Автофокус працює нормально на середніх та далеких відстанях, а ось при спробі навестися зблизька починає смикатися, навіть у режимі макрозйомки. Він може як автоматично обирати одну точку для наведення, так і вручну. Обидва комплектні об’єктиви, що йдуть із камерою, дуже прості. Немає стабілізації, перемикачів ручного та автоматичного фокусування (тільки через меню), в комплекті відсутня бленда. Хоча, поставити її можливо, також є різьба на фільтри.

Оптика

Універсальний об’єктив 12-40мм має важіль блокування, за допомогою якого можна перевести лінзу у транспортний режим, коли вона займатиме менше місця, а інакше в штатну коробку вона не поміститься. У фікса 42мм є перемикач макро, хоча не дуже він й ефективний, мінімальна відстань фокусування сантиметрів з 15. А ще в нього імітація замість кільця фокусування. Самі об’єктиви дуже легкі, що з одного боку зручно, але не додає стабільності і створює враження, що там пластикові лінзи. Хочу, суттєвих претензій до якості зображення немає, я побачив лише трохи хроматичних аберацій.

Якість знімків

Чесно кажучи, початок не дуже добрий. Трохи повільний інтерфейс, не дуже зручний, корпус хоч і красивий, але також не зручний. Проте …

Xiaomi оснастивли камеру 20 мегапіксельною матрицею Sony IMX269, в якої досить великий розмір пікселів. І цей шматок пластику тепер видає непогані фотографії. А враховуючи ціну камери — просто шикарні знімки!

По перше, різкість — вона майже дзвенить. Фотографії можна розглядати в масштабі 100%, видно щонайменші деталі і це на комплектній оптиці.

По друге, чутливість на високих ISO: при 6400 з’являються кольорові шуми, проте дрібні деталі майже не втрачаються, тому застосування шумодавів досить ефективне. При 12800 хоч і відбувається певне спотворення кольорів, проте для публікації в інтернеті без значного збільшення знімку підійде.

По третє динамічний діапазон. Ми знімали у сонячну погоду і практично не виходили за його межі, пікселі не вигорали безповоротно — завжди у RAW-конвертері шляхом незначної експокорекції та інших нехитрих налаштувань вдавалося зробити добре. Більше того, на автоматі камера непогано вгадує експозицію — гістограма при попередньому перегляді не впирається в краї.

І останнє — для зберігання фотографій Xiaomi Yi M1 використовує формат DNG і вам не треба шукати екзотичних фірмових конвертерів, все і так відкривається в популярних графічних програмах. Та й в JPEG камера знімає непогано.

Те саме можна сказати про відео. Звісно, тут камера не робить дива, тим більше що вона не має вбудованих входів для мікрофона та навушників, а частота кадрів у 4К обмежена 30 кадрами за секунду. Проте картинка виходить дуже чітка та насичена, для аматорського застосування вистачить з головою.

Висновок

З одного боку, можна сказати — поставили дорогу матрицю, а на іншому зекономили. На процесорі, на органах керування, на прошивці. Проте з іншого камера позиціонується як казуальна типу point and shoot. Це, по суті, аксесуар, як годинник. І тут головне гарний вигляд та нормальна якість зображення.

А різні там крутилки, кнопочки, великий хват, крутий інформативний видошукач, миттєвий автофокус та швидкісна серійна зйомка потрібна всяким задротам, як от автори Pingvin.Pro. Тобто, Yi M1 цілком відповідає своїми якостями тому, як її позиціонує виробник і вони цілком логічні.

Подяка за надану на огляд камеру – магазину All-Service та Xiaomi