Інженери Стендфордського університету створили пластикову «шкіру», яка визначає силу торкання і формує електричний сигнал, який доносить цю інформацію до живих клітин мозку.
Як зазначає пані Бао, вперше вдалося отримати такий матеріал, здатний визначати тиск і транслювати сигнали нервовій системі. Верхній шар створює чутливий механізм. При цьому чутливість датчиків така ж, як і шкіри людини. Тобто штучна шкіра здатна легко розрізняти легке торкання пальця від рукостискання, наприклад. Нищерозташований шар транспортує електричні сигнали і перетворює їх в біохімічні стимули, сумісні з нервовими клітинами.
У штучну шкіру вбудовані мільярди вуглецевих нанотрубок. При тиску на пластик нанотрубки «стискаються» ближче одна до одної, що дозволяє їм проводити електрику (чим більше натискання, тим вище значення струму). Гнучкі електронні компоненти інженерам допомогли розробити фахівці з компанії PARC. При розробці інтерфейсу взаємодії електроніки з нейронами використовувалася техніка Карла Дейсерота (Karl Deisseroth), відомого фахівця в галузі оптогенетики.