Ігрові Огляди
Мандрівка мультивсесвітом, або огляд Wolfenstein II: The New Colossus
Мабуть, кожен із нас теплими вечорами за чашкою чаю чи чогось міцнішого, роздумуючи над життям, недоодноразово ставив собі питання: «А що, якби я поступив по-іншому? Де б я опинився зараз та чого б досягнув?» Такі думки, скоріш за все, породять більше запитань, аніж відповідей. Але хто сказав, що те інше рішення не було прийнято вашим альтер-его?
Відповідно до ідей модального реалізму, запропонованих авторитетним філософом Девідом Льюісом, кожна альтернатива фактично вчиненим діям передбачає існування реальності, де фактично вчинені дії є альтернативою по відношенню до світу перебування спостерігача.
Подібні ідеї базуються на актуальній і до сьогодні теорії мультивсесвіту. Відповідно до загальних принципів квантової механіки та теорії струн, існує безмежна кількість паралельних світів (включно з тим, про який говорив Валерій Сараула в однойменній телепрограмі), де варіація та ступінь їхньої взаємодії напряму залежить від обраної для трактування гіпотези.
Сутність ідей ймовірного існування мультивсесвіту базується на основоположних стовпах квантової механіки, які передбачають існування елементарних часток в стані квантової суперпозиції. Таким чином, ці частки можуть перебувати у кількох станах одночасно, що власне і створює вищеописану гіпотетичну альтернативу. Однозначну відповідь на питання, чи існують паралельні виміри, дати складно, адже вирішення рівняння Шредінгера є безальтернативним, тож ми можемо лише здогадуватися про це.
Так чи інакше, ідея існування мультивсесвіту чи альтрверсу (що не є тотожним) однозначно зайняла почесну нішу в масовій культурі, репрезентувавшись у тисячах книг, картин, фільмів, відеоігор та пісень.
Відеоверсія:
Однією з варіацій раніше описаних ідей є відеогра від студії MachineGames – Wolfenstein II: The New Colossus. Забавка є прямим продовженням попередника, знаного як Wolfenstein: The New Order. Будучи ще одним своєрідним перезапуском серії, обидві гри все ж досить тісно пов’язані з минулими частинами легендарної саги, а саме Wolfenstien (2009) та Return to Castle Wolfenstien.
Видавцем сиквелу, як і попередника, виступили хлопці, дівчата та представники інших ґендерів з компанії Bethesda Softworks
Тож, закінчивши попередні приготування, нагадаємо: якщо ви з тих чи інших причин свого часу не намагалися зруйнувати «Новий порядок», то запрошуємо на невпинний потяг під назвою «Історія». Для Вас приготовані місця першого класу, вагон-ресторан та безкоштовні закуски. Та ви вже нас пробачте, п’яний машиніст промайнув станцію з роковою назвою «1939» та звернув трішки не туди. Відтак, вітаємо у світі, де в Другій світовій війні переміг Третій Рейх.
Глава І. Передумови
Отже, зірвавши стоп-кран та зупинившись через кілька років після початку війни, з вікон купе поїзда спостерігаємо вкрай сумну картину: сили союзників вичерпані, з усіх фронтів нацисти чинять небачений натиск. Причиною такого супротиву став різкий технологічний стрибок, що зумовив домінування німецьких сил на тогочасних театрах бойових дій.
Гадаєте, подібна версія розвитку подій не має права на існування? Що ж, спішимо запевнити, що і в нашому світі військовий геній Третього Рейху дурня не клеїв, підтвердженням чого є десятки революційних та успішно застосованих в бою моделей бойової техніки. Не менше було й скажених, амбіційних, частково реалізованих чи нереалізованих зовсім проектів, на кшталт перших міжконтинентальних балістичних ракет, сухопутного крейсера P. 1500 «Монстр», висотного частково орбітального бомбардувальника-космольота «Срібний Птах», гарматного комплексу ФАУ -3 та інших приголомшливих проектів німецької військової машини.
Гаразд, клин клином вибивають, що ж там із проектом «Манхетен»? Згідно з альтернативною версією нашої історії, США так і не домоглись завершити розробку ядерної зброї. Чого не скажеш про борців за чистоту арійської раси. У паралельному 1948 році комуністи не захопили Чехословаччину, Ізраїль не підписав декларацію про незалежність, а Махатма Ганді, якщо б і почав голодувати, то навряд чи в знак протесту.
Справа в тому, що саме в альтернативному 1948 році педантичні любителі шнапсу скинули свою ядерну бомбу на Нью-Йорк, що в кінцевому результаті й призвело до капітуляції зірково-смугастих союзників.
Іронічно, та в реальності все відбулось з точністю до навпаки: Америка змогла завершити розробку ядерної зброї, пізніше успішно застосувавши її проти своїх ворогів на Тихоокеанському театрі бойових дій. Щодо німців, то вони, маючи власну ядерну програму та готові креслення майбутньої ядерної бомби з символічною назвою «Америка» через брак часу та ресурсів так і не змогли завершити цей проект, полишивши все як є на потіху Союзних військ.
Ну що ж, наш машиніст прокинувся, та готовий продовжити мандрівку. Просимо всіх зайняти свої місця та поглянути праворуч.
За вікном геть не складно розгледіти блакитноокого, статного арійського вояку, просто мрію Адольфа Гітлера. Будучи вірним ідеям свого народу, він нестримно та жертовно рветься в бій, знищуючи ворогів одного за іншим…Ну що, здогадались, про кого ми? Ну звісно ж, очевидно: це Бред Піт у кожному фільмі на тему Другої Світової війни.
Гаразд-гаразд, повернемось до теми. Як ви вже могли здогадатися, мова йде про головного героя серії, брутальну реінкарнацію Вернера Гольдберга, добре знаного як Вільям Джозеф Блажко…Блас…Блаш…Бл*сков…ай… Бласковіц, або ж просто БіДжей Бласковіц. За роки служби у відділі секретних операцій та армії США, протагоніст пережив чимало моторошних подій: він втрачав друзів, надію та іноді здоровий глузд. Травмований після вибуху в замку головного антагоніста попередньої частини гри, Вільям на цілих 14 років опиняється прикутим до ліжка в польській лікарні, в яку регулярно навідувались нацисти за новими «піддослідними», та ще раз на власній шкурі відчуває усі тонкі нотки ароматного репресо.
Та одного жахливого дня, коли нацисти отримали розпорядження закрити госпіталь, а всіх пацієнтів, включно з персоналом, ліквідувати, Вільям неочікувано дає відсіч ворогу, та втікає з лікарні, прихопивши медсестру Аню, яка піклувалась про Бласковіца в часи його недуги. Звідси й розпочинається повстання головних героїв на території Європи, метою яких, окрім помсти, є ідея запалення революційного вогню в очах пригнічених.
Зібравши цілу ватагу однодумців, окрім планомірного винищення нацистів та теплої дружби, команді вдається успішно вчинити й власну вендету. Але під час фінальної битви головний герой отримує надтяжкі травми. Саме на цьому завершується Wolfenstein: The New Order.
Події сиквелу беруть свій початок відразу після закінчення успішного замаху на «Новий порядок». Ледь живого Бласковіца майже з шматкамів зліплюють шляхом оперативного хірургічного втручання. Отямившись на викраденій повстанцями субмарині, шляхом власних емпіричних досліджень Вільям розуміє, що через серйозні пошкодження він не в змозі стояти на своїх двох. Та на відчай немає часу, адже в цей самий момент прямо на очах у БіДжея від ворожої кулі гине один з повстанців. Зрозумівши, що діти Геббельса вже давно на борту, Вільям сідлає найперший інвалідний візок, прихопивши автомат. Далі гра пропонує вже знайомий ультиматум: вбий або будь вбитим.
Вже незадовго після першої м’ясорубки Вільям дізнається, що його обраниця вагітна двійнею. Але не встиг він отямитись від щастя, як доленька впевнено поспішила про себе нагадати: операція була лише тимчасовим рішенням, всього лиш призупинивши невідворотний процес. У зв’язку з видаленням частини внутрішніх органів, зважаючи на характер пошкоджень, жити йому залишилось недовго.
Усвідомивши, що годинник тікає, і дітей він вже ймовірно не побачить, головний герой розпочинає свій останній хрестовий похід проти Рейху, адже не бажає, щоб його чадо жило при диктатурі загарбників. Місцем майбутньої революції суджено бути батьківщині БіДжея та останньому зруйнованому аванпосту, що стояв на шляху нацистів – Сполученим Штатам Америки. У ході революційної діяльності Бласковіц налагоджує контакти з американськими силами опозиції, та, заручившись їхньою підтримкою, робить спробу повернути те, що ще з десяток років тому він називав домом.
Приблизно в такому вигляді перед нами постає зав’язка основного сюжету, шаленої, захоплюючої, сумної, веселої та такої короткої Wolfenstein II: The New Colossus.
Тож попросимо вас відкласти усі ґаджети, книги та надії на те, що цей огляд скоро закінчиться, адже зараз бортпровідник презентує наші фірмові закуски.
Глава ІІ. Повернення надії
І першим пунктом в нашому меню є персонажі гри, приправлені додатковими подробицями сюжету, пропечені в п’янкому аналітично-емоційному соусі. Відразу зазначимо, що у порівнянні з першою частиною, відчутній справжній крок вперед. На відміну від The New Order, де основна частина сюжетної кампанії була присвячена причино-наслідковому зв’язку взаємодії Бласковіца та навколишнього світу, і гравця радше знайомили з героям, аніж намагались розкрити їхню суть, у сиквелі ці пріоритети були змінені.
Цього разу акцент був зроблений на самих персонажах. Обігруються різноманітні ситуації, що демонструють особливості їхнього складного характеру. Це ж стосується й протагоніста. Тепер це не просто машина для вбивства в руках гравця. Гра, наче нескладна мозаїка, вибудовує перед нами повноцінного персонажа: зі своєю історією, переживаннями та дилемами. Не цього очікуєте від м’ясної стрілялки на кілька вечорів, чи не так? Приходите після роботи додому, замучені буденними турботам, хочете відпочити в компанії якісного, простого, але видовищного шутера? Тоді наступна інформація для вас.
Ще однією перевагою сюжетної лінії у Wolfenstein II: The New Colossus є той факт, що сама історія комбінує лише найбільш виразні особливості персонажів. Таким чином, головна сюжетна лінія позбавлена перевантаження і є відносно самостійною для сприйняття в розрізі пізнання лору гри. Хочете дізнатися більше про всесвіт Wolfenstein чи про дилеми окремих персонажів? Гаразд, тоді будьте готові читати записки, слухати і спостерігати за тим, що відбувається навколо. А, повірте, цей аспект в грі реалізований чудово, і справа не в запропонованому творцями фактичному інтерактиві, тут все просто, ми ж говоримо про саму суть тих людських проблем, що оточують Вільяма.
Не останнє значення для розкриття персонажів у грі має їхня етно-соціальна специфіка. Вміле маніпулювання та висміювання кліше на таку тематику, разом з хорошою сценарною роботою та вищеописаним підходом до розкриття персонажів лише сприяє швидшому сприйняттю їх особистостей гравцем.
Розуміння важливості такої родзинки, як цікаві персонажі у Wolfenstein II: The New Colossus приходить із аналізом самої історії, без урахування наявного в грі емоційного колориту. Все та ж безсмертна класика: викради секретні матеріали, розшукай потрібний елемент до якогось механізму, отримай прочухана від головного антагоніста, зіштовхнись у сутичці з кимось не з твоєї вагової категорії… запам’ятати і повторювати щовечора, тричі. Безумовно, це все ще чудова стрілялка з хорошою графікою, вмілою режисурою та чудовою динамікою. Але чи здатна вона підкорити серце рядового ґеймера? Щиро в цьому сумніваємось.
Завдяки шаленому темпу гри у поєднанні з короткою сюжетною кампанією, після проходження залишається неприємний осад незавершеності. З кожним новим завданням забавка набирає все більших обертів, ставить гравцю все складніші та ще більш скажені цілі, демонструє ще епічніші батальні сцени, але весь драйв та ейфорія успішно руйнується досить простою та однозначною кінцівкою, що не може не засмутити.
Другим пунктом в нашому меню є старі добрі макарони, але назвемо ми їх пастою, покладемо туди кілька фрикадельок та притрусимо молоденьким пармезаном. Саме такий приклад чудово опише ґеймплейну складову гри. Як можна було здогадатись, Wolfenstein II: The New Colossus – це брутальна, скажена, нацистсько-вбивальна, Бласковіцо-страждальна, америко-визволювальна стрілялка від першої особи. У порівнянні зі своїм попередником, ігрова механіка фактично не зазнала ніяких кардинальних деформацій. Так, звісно, певні еволюційні зрушення присутні, про що поговоримо вже за мить, але ґеймплейно перед нами постає класичний простенький тир.
А тепер про фрикадельки. Як і в The New Order, у грі наявна можливість пройти деякі моменти «по тихому», і хоч сама процедура реалізована досить тривіально, все ж покращення наявні й тут. Тепер все ще недалекоглядні NPC жвавіше реагують на розчленовані тіла своїх бойових товаришів, а локації збільшилися в розмірі, що дає більше тактичних можливостей на полі бою. Так, ви все ще бігаєте великими коридорами, та тепер ці коридори обладнані ще більшою кількістю вентиляційних шахт чи інших обхідних шляхів.
Глава ІІІ. Qui gladio ferit, gladio perit
Десь посередині сюжету до рук Бласковіца потраплять секретні розробки Третього Рейху. Серед них, зокрема, стискаючий корсет — дозволяє БіДжею їсти після 18:00 і не турбуватись про фігуру, адже з таким ґаджетом його п’ята точка протиснеться практично у будь-яку шпарину на полі бою. Бойові ходулі – здатні перетворити життя БіДжея та Ані на стимулятор сімейних стосунків Шакіла Оніла та його дружини, а в бою цей чудернацький апарат допоможе краще оцінити ситуацію під час завдання, або ж підшукати кращу позицію для початку атаки чи захисту. Третьою та останньою із запропонованих опцій є бойові наплічники, що зроблять із протагоніста справжній нічний кошмар хокейної збірної Третього Рейху.
На вибір дається лише один з вищевказаних варіантів, пізніше уважний геймер зможе віднайти й решту «вундервафлів». Безумовно, для гравця відкриються ще кілька варіацій ескалації цього збройного конфлікту. Ви відчуватимете себе впевненіше на полі бою. Але разом з тим спішимо повідомити, що ці ґаджети майже не здатні змінити ситуації. А через умовність їхнього застосування часто елементарно забуваєш, що вони взагалі є.
Продовжуючи тему фізичного насилля, не можна не згадати про зброю. Арсенал БіДжея помітно збільшився: від класичних пістолетів та пістолетоподібних ракетниць до тяжких напівстаціонарних шестиствольних дробовиків. Серед тієї купи вбивчого металу кожному гарантовано віднайти своїх улюбленців. Розриваєтесь між дробовиком та автоматом? Не проблема, адже, на відміну від «Нового порядку», гравцю надана можливість озброїтись одразу двома різними типами стволів, що робить гру вдвічі приємнішою.
Аналогічно до попередника, у Wolfenstein II: The New Colossus присутня функція покращення зброї. Ці покращення не лише косметичні, а й функціональні. Відтак, глушник на пістолеті чи пістолеті-кулеметі дозволить підвищити шанси залишитися непоміченим. Збільшений магазин для дробовика допоможе перетворити в криваву кашу вдвічі більше нацистів. Кількість покращень напряму залежить від уважності гравця, адже інструменти для цього часто розкидані в непримітних закутках локації.
Продовжуючи тему локацій, зазначимо, що місця для маневрів стало відчутно більше. Так, хоч латентне відчуття клаустрофобії остаточно побороти не вдається, та через шалений темп гри про якусь лінійність задумуєшся лише після фінальних титрів.
Ну і на кінець балачок про ґеймплей, відмітимо, що косметичних змін зазнала і механіка ближнього бою. Цього разу Вільяму приглянулась сокирка, то ж будьте готові до ще більшої кількості відсічених кінцівок.
Ну що? Не втомились? А у нас ще кілька десертів! Наступною позицією у нашому меню буде соковита та барвиста візуальна складова. Традиційно, розпочнемо з невеликої ремарки технічного характеру, а потім перейдемо до суті. Wolfenstein II: The New Colossus завдячує своїм соковитим зображенням власному графічному двигуну від id Software — idTech 6. На цей момент, двигун вдихнув життя лише у Doom та жодного разу не згаданий Wolfenstein II: The New Colossus.
Як-то кажуть, все пізнається у порівнянні. То ж ми не назвемо таку графіку провідною. Але, попри все, забавка здатна видати соковиту та чітку картинку, яка очевидно вписується в усі графічні стандарти цього року. І ось тут розкриваються справжні почуття розробників до свого витвору. Одним із ключових ґеймплейних фішок нового «Вульфа» є його динаміка, нарощувати яку можна за мірою звуження відкритих для гравця локацій. Саме такий підхід і дозволяє розробникам більше сконцентруватись на деталях, роблячи світ навколо Біллі живим, чітким, а головне — красивим.
Ще однією важливою перевагою сиквелу є різноманіття рівнів. Раніше левелдизайн гри у переважній більшості складався з нескінченних трюмів та сталевих коридорів. У Wolfenstein II: The New Colossus розробники з MachineGame безумовно спробували виправити це. До прикладу, у світі Wolfenstein гравцеві дадуть змогу оцінити, мабуть, улюблений рівень Кім Чен Ина – зруйнований ядерним вибухом Нью-Йорк. З таким же успіхом протагоніст зможе прогулятися й іншими частинами окупованих Штатів, спостерігаючи за парадом Вермахту в Нью-Мексико, чи то бігаючи між вузькими вуличками Нового Орлеану. Та сам кістяк заданої ґеймплейної механіки все-таки буде заганяти вас у старі добрі сталеві чи цегляні коридори.
Не знаю, як там у справах кулінарних, та для відеоігор немале значення відіграє музичний супровід. Як і минулого разу, ця складна місія була успішно виконана силами Міка Ґордона. За плечима композитора саундтреки до таких ігор, як Doom, LawBrakers, Prey, Need For Speed: The Run та багатьох інших культових забавок. Тож чудовий динамічний саунд вам гарантовано!
Підсумки огляду гри Wolfenstein II: The New Colossus
Ну що ж, друзі, ось наша подорож і підходить до свого логічного завершення. Силами нашого машиніста ми вже майже добрались до 2018 року нашої реальності. Допоки наш потяг прибуває, дозвольте підвести невеличкий підсумок. Wolfenstein II: The New Colossus — жива реінкарнація еталону стрілянок останніх років. Недоліки, вказані вище, не дадуть нам права відзначити гру найвищим балом. Але це не заперечує факту, що перед нами проект, який здатен не лише дотримуватись стандартів сучасного ґеймдеву, а й сам слугувати провідником та орієнтиром для багатьох розробників сьогодення.
Ось і наша станція. Просимо не забувати особисті речі та щиро дякуємо, що скористались PingvinRailways. Залишайтеся з нами!
Якщо такий формат розгорнутих оглядів вам довподоби — не забувайте тиснути пінгвовподобайку, ділитися з друзями та залишати коментарі під цим відео. Завжди ваш Pingvin.pro!
Відеоверсія:
Оцінка: 8,5/10
Правила коментування
Вітаємо Вас на сайті Pingvin Pro. Ми докладаємо всіх зусиль, аби переконатися, що коментарі наших статей вільні від тролінгу, спаму та образ. Саме тому, на нашому сайті включена премодерація коментарів. Будь ласка, ознайомтеся з кількома правилами коментування.
- Перш за все, коментування відбувається через сторонній сервіс Disqus. Модератори сайту не несуть відповідальність за дії сервісу.
- На сайті ввімкнена премодерація. Тому ваш коментар може з’явитися не одразу. Нам теж інколи треба спати.
- Будьте ввічливими – ми не заохочуємо на сайті грубість та образи. Пам’ятайте, що слова мають вплив на людей! Саме тому, модератори сайту залишають за собою право не публікувати той чи інший коментар.
- Будь-які образи, відкриті чи завуальовані, у бік команди сайту, конкретного автора чи інших коментаторів, одразу видаляються. Агресивний коментатор може бути забанений без попереджень і пояснень з боку адміністрації сайту.
- Якщо вас забанили – на це були причини. Ми не пояснюємо причин ані тут, ані через інші канали зв’язку з редакторами сайту.
- Коментарі, які містять посилання на сторонні сайти чи ресурси можуть бути видалені без попереджень. Ми не рекламний майданчик для інших ресурсів.
- Якщо Ви виявили коментар, який порушує правила нашого сайту, обов’язково позначте його як спам – модератори цінують Вашу підтримку.
Схожі новини
Як сучасний розумний телевізор змінив наше сприйняття розваг та інформації?
Завдяки швидкому та невпинному розвитку технологій, сучасний розумний телевізор вже давно вийшов за межі пристрою для перегляду телевізійних програм. А це кардинально змінює наш досвід розваг та отримання інформації. Сьогодні телевізори – це потужні центри відпочинку та освіти для будь-якого віку і кола інтересів, що з легкістю адаптуються під наші потреби й запити. Отже, які […]
Ігрові ноутбуки весни 2024
Придбання ігрового ноутбука непросте завданням, оскільки на ринку існує безліч варіантів, а щорічно випускаються нові моделі з ще потужнішими процесорами та графічними картами. При виборі найкращого ігрового ноутбука, важливо звернути увагу на декілька аспектів. Наприклад, важлива продуктивність центрального та графічного процесорів, а також потужність їхньої охолоджувальної системи. Також варто врахувати частоту оновлення дисплея, швидкість його […]