Site icon Pingvin.Pro

Огляд Fallout 4

Fallout 4 – одна з найочікуваніших ігор цього року. Як і більшість ігор від студії Bethesda, четвертий “Фол” обіцяв гравцям золоті гори. Великий відкритий світ, динамічні перепалки, крута рольова система і десятки, чи навіть сотні годин гри – ось чого чекали гравці від нової ітерації популярної серії. Чи вдалося розробникам задовольнити жагу спраглих до постапокаліптичних пригод гравців – це ми зараз і з’ясуємо.




Fallout 4 – це ролівка від першої особи у великому відкритому світі зі стріляниною, діалогами, різноманітними завданнями і прокачкою. Але такими ж словами можна охарактеризувати і попередні ігри цієї серії. Тож поговорімо про те, чим нова гра відрізняється від того, що ми вже бачили раніше.

Перше нововведення, яке важко не помітити, – це система прокачування персонажа. Пригадуєте, як розробники пошматували п’яту частину “Древніх сувоїв”, викинувши характеристики персонажа? Тут маємо щось схоже. Впевнено йдучи шляхом відрубування всього, що дітлахи та казуали можуть сприйняти як занадто складне, розробники цілковито позбулися навичок. Так, Fallout 4 – це рольова гра без навичок. Замість них ми отримали таблицю перків. Відтепер до кожної характеристики системи S.P.E.C.I.A.L. прикріплено по десять різноманітних перків. На кожному рівні гравець отримує одне очко, яке можна витратити або на прокачування характеристик – сили, сприйняття, витривалості, харизми, інтелекту, спритності чи удачі, або на отримання чи покращення одного із різноманітних перків. Всього у грі є сімдесят різноманітних перків з кількома ступенями розвитку. Тут варто віддати розробникам належне: покращення перків суттєво впливає на ігровий процес. Перед тим, як вкласти нове очко у той, чи інший перк, гравцеві слід добряче помізкувати.

Змін зазнала і система діалогів. Серія Fallout завжди вирізнялася розгалуженими розмовами, у яких вибір реплік головного героя дозволяв досягнути різних результатів. Та все це – у минулому. Fallout 4 ввічливо попросить вас забути про обширний вибір реплік у спілкуванні з ніпами. Відтепер в ім’я святого ґеймпада вибір героя у більшості діалогів обмежений чотирма варіантами: “Так”, “Ні”, “Сарказм” і “Будьте ласкаві, повільніше. Я записую”. Останній дозволяє поставити ніпу кілька додаткових запитань. Звісно, трапляються й глибші діалоги, у яких маємо на вибір більше реплік. Але у Fallout 4 це скоріше вийняток, аніж правило.

Як і раніше, прокачана харизма іноді дозволяє вмовити ніпа поділитися додатковою інформацією, або переконати його заплатити більше за виконане завдання. Але, на відміну від попередньої гри серії, тут немає діалогів, у яких персонаж зможе обрати потрібний пункт завдяки своїй обізнаності. Ще більше дратує інтерфейс діалогів. От як гравець може знати, що скаже його герой при виборі «Сарказм»? На щастя, гравці вже почали створювати моди для гри, один з яких повертає повноцінні тексти реплік у діалогах. Зате вперше в історії ролівкобудування від Bethesda головного героя було озвучено. Мабуть, уже є чимало гравців, яким балакучий протагоніст не до вподоби просто тому, що вони хотіли б самі уявляти собі його голос і манеру поведінки. Але на нашу думку озвучення героя – це однозначний плюс.

Пошматувавши рольову систему і діалоги, розробники взялися покращувати те, що не повідтинали. Оскільки мало не на кожному кроці героєві доведеться в когось стріляти, механіку перепалок нарешті довели до пуття. Видів зброї побільшало, а кожний екземпляр в руках героя відчувається по-різному, але завжди правдоподібно.  Вороги дещо порозумнішали, навчилися бігати полем бою, шукаючи найкращу позицію для обстрілу, стріляти з-за укриттів та влучно жбурляти коктейлі молотова і гранати. Легких змін зазнала система VATS: відтепер вона лише сповільнює час замість того, аби ставити гру на паузу. Тож довго думати над тим, у кого стріляти, вже не вийде. Не випаде і сподіватися на щасливий критичний постріл, адже гравець тепер сам повинен активувати його після заповнення відповідного паска. Це дає можливість зберегти критичний постріл для справді небезпечних ворогів.

Цікавий факт: найбільш руйнівна зброя у Fallout під назвою «Товстун» має відповідник у нашому світі. Справжня пускова установка ядерних ракет мала назву М-388 «Дейві Крокет» і була розроблена у Сполучених Штатах протягом Холодної війни. На відміну від «Товстуна», М-388 встановлювалася на штатив.

Наступне покращення – це система вдосконалення та модифікації зброї та спорядження. Майже кожний екземпляр озброєння та обладунку у Fallout 4 можна модифікувати на власний смак.

Система вдосконалення дозволяє, наприклад, перетворити звичайний лазер на снайперський з шансом підпалити ворога, прикріпити оптичний приціл на пістолет, нашити кишені на одяг, аби збільшити об’єм інвентаря, тощо. І тут нарешті стає у пригоді величезна кількість усілякого сміття, розкиданого по ігровому світу. Різноманітних предметів типу відер, цигарок, фотоапаратів, посуду, попільничок та коробок і у попередніх іграх не бракувало. Але тепер нарешті у них з’явилося застосування!

У своїх подорожах герой зустріне поселенців, які шукають кращого життя. При бажанні, до них можна приєднатися і допомогти їм побудувати власне містечко. Для цього також знадобиться чимало брухту. Знайдені у мандрах предмети можна використати для створення огорож, будинків, меблів електрогенераторів, захисних споруд тощо. Таким чином розробники вивели свій симулятор безхатька на новий щабель якості. На перший погляд цей майнкрафт виглядає у Фолауті як не приший кобилі хвіст. Але з часом існує шанс добряче на нього «підсісти», намагаючись створити ідеальну фортецю для безпечного життя своїх віртуальних друзів. І тут виникає неприємний дисбаланс. Необхідність підбирати усе, що не прибито цвяхами, реалістично обмежується інвентарем героя, а це може дещо дратувати. Тож якщо ви не прагнете ідеального реалізму, радимо встановити мод, який зменшує вагу усього брухту до нуля. Таким чином з кожної мандрівки до свого містечка можна буде приносити достобіса мотлоху. А тоді проводити не одну годину, вибудовуючи хатинки та усілякі декорації.

Кілька слів про сюжет. Цього разу головним героєм, чи героїнею, знову став мешканець підземного сховища. Короткий пролог дає нагоду досхочу натішитися оновленим редактором персонажа і довідатися про побут родини протагоніста до апокаліпсису. Ідилію за лічені секунди руйнує повідомлення з екрану телевізора: полетіли ракети. Далі просто на очах героя планеті настає ядерний гаплик, і він разом з сім’єю змушений шукати притулку в одному зі сховищ. Слід зазначити, що більшість сховищ Vault Tec, окрім рятування людства, мали на меті ще й проведення якогось соціального або медичного експерименту. Сховище 111, у якому випало врятуватися родині нашого альтер-еґо, створювалося для з’ясування впливу довготривалого замороження на організм людини. Тож замість того, аби доживати свої дні у мирі й спокої під захистом стін сховища, подружжя разом із дитиною заморожують у кріогенних камерах. На зруйновану бомбами й часом поверхню герой повертається аж через два століття аби знайти свого сина Шона. Але тільки від гравця залежить, чи кинеться герой на пошуки, чи заб’є на свого молодшого і почне собі розважатися у постапокаліптичому світі. Кидаємо камінь у розробників за зав’язку сюжету. Ну не можна у рольовій грі мотивувати героя зникненням когось важливого, дозволяючи при цьому гравцям відкласти пошуки і займатися менш важливими справами. Але хороші сюжети Bethesda розівчилася створювати десь після виходу Morrowind, тож більшого від них і не очікували.

На чому Bethesda дійсно з’їли не одну собаку, то це на дизайні світів. Мають вони, чортяки, талант до створення справжніх постапокаліптичних декорацій. Ігрова мапа складається з просторих руїн і розлогих околиць зруйнованого Бостона. За розміром вона не дуже відрізняється від мап Fallout 3 чи New Vegas. У найкращих традиціях Bethesda, тут важко пройти кілька кроків, не помітивши щось цікавеньке. І це дуже спонукає досліджувати світ. Як і у третій частині, розробники дещо перестаралися з цікавинками і створили кілька локацій та персонажів, які аж ніяк не вписуються у похмурий сетинг Fallout і у яких важко повірити. Кожний гравець сам собі вирішить, наскільки це грубий недолік. Нам же було дивно у цій серйозній грі зустріти робота, який раптом вирішив, що він – жінка, і вирішив відкрити власний магазин. Або крамаря, який усім розповідає, що бейсбол – це жорстоке лупцювання двома командами одне одного битками.

Не обійшлося і без баґів, притаманних, мабуть, кожній грі-пісочниці. У Fallout 4, як і в усіх попередніх ролівках від “бесідки”, більшість баґів пов’язана із поведінкою персонажів. Дуже вже часто у них трапляється дезорієнтація у просторі. Що ж, Bethesda – це студія, яка вміє гарно пропіарити свою гру, але могли б вже і путящих програмістів собі пошукати.

Гаразд, про головне розповіли. Поговорімо ж про графічне оформлення гри. Традиційно, Fallout 4 вітає нас фразою “Війна… Війна ніколи не змінюється”. Те ж саме можна сказати і про рушії від Bethesda. Не зрозуміло, чому такий небідний розробник продовжує випускати ігри на рушії, коріння якого сягає початку минулого десятиліття. Звісно ж, творці нового «Фолу» повпихали у гру купу новомодних ефектів і шейдерів. Особливо непогано виглядають туман і промені світла у різну пору доби. Але дещо дивно у 2015-му зустріти такі остогидлі завантаження між локаціями і смішні зникання ніпів біля дверей. Ну невже за 10 років, що минули після виходу Oblivion, не можна було переїхати на інший рушій? Про оптимізацію взагалі говорити не хочеться. Попри далеку від ідеалу графіку, кількість кадрів на секунду просідала навіть на системі з GTX 980ti SLI. Шановні розробники, затямте, будь ласка: робота над оптимізацією гри повинна проводитися ДО, а не ПІСЛЯ релізу.

Що ж, отаким вийшов Fallout 4. Очікуваним. Себто ми отримали саме те, чого й можна було очікувати від цих розробників. Гра пропонує занадто мало нового і протягом проходження доволі складно позбутися думки, що граєш у Скайрим з автоматами і лазерами. До кандидата на гру року четвертому “Фолу” доволі далеко, хоча, гадаю, чимало ігрових журналістів з нами не погодилися б. Це типова гра від Bethesda, i її сміливо можна порадити усім, кому припали до душі третя частина і New Vegas. Тут ви знайдете знайомий світ, цікаві локації, динамічні перепалки та кілька приємних вдосконалень ігрової механіки. Якщо ж ви – шанувальник перших двох ігор серії, то у нас для вас сумна звістка: дива не сталося. Навряд чи ваша улюблена серія ще колись повернеться до витоків. Ну, хіба що Bethesda візьметься за наступні “Древні сувої”, а якийсь Fallout: New Francisco доручить чарівникам із Obsidian.