Kigdom: New Lands – розширена версія відеогри “Kigdom“, в якій гравцеві дають більше можливостей, розширюють геймлей, покращують графіку та просто роблять забавку ще цікавішою. В оригінальну “Kigdom” я не грав, але думаю, це не змусить вас плюватись на огляд у коментарях.
Певен, багато хто з вас ще не знайомий з забавкою, тому в першу чергу розповім, що вона з себе представляє.
Про проблеми для новачків
А представляє з себе “New Lands” покрокову стратегію (покроківку), в якій вас (новоприбулого короля) засилають на забутий світом острів, на якому вам потрібно заснувати колонію. Для цього необхідно серед місцевих жебраків наймати рекрутів, споруджувати оборонні укріплення, збільшувати армію та знаходити додаткові джерела прибутку.
І все виглядає, немов черговий симулятор містобудівництва, але тут все не так просто. Адже майже кожної ночі на ваші володіння будуть нападати почвари з іншого виміру, які будуть приходити все більшими та більшими зграями. А прибутку майже немає. В армії четверо лучників, дичини для мисливців теж немає, а єдиним джерелом прибутку досі залишається торговець, що хоч і дає непогану суму грошей, але аж ніяк не дозволяє розкошелитись. Ось й монстри знову йдуть, а в гаманці тим часом миша повісилась, і ось вони пробивають останню барикаду. Вам нічого не залишається, окрім як тікати. Ти тікаєш, біжиш, але кінь швидко втомлюється, і ти ледь встигаєш тримати дистанцію з монстрами. Думав, що скоро все закінчиться і сонце їх спалить, як це ставалось раніше? Дзуськи! Тепер вони стали більш стійкими. І ось, ти вже добігаєш до краю острова, стоїш на крихкому містку, а почвари все ближче і ближче й нарешті вони до тебе добираються, забираючи корону і гра закінчується.
Приблизно така історія чекає на вас, коли ви спробуєте колонізувати свій перший острів. Гра без сумніву, хардкорна, але в той же момент, неймовірно цікава й змушує вас знову і знову намагатись стримати зграї потойбічних монстрів.
Про те, за чим оцінюють ігри
І не в останню чергу на успіх гри вплинув її стиль, адже як ви вже могли помітити, New Lands повністю піксельна й… важко щось конкретно сказати про її графіку, просто подивіться на скріншоти, а ще краще – гляньте трейлер, який я залишив прямісінько під цим абзацом. Затягує, правда?
Геймплейна частина теж гріє душу. Ігролад тут неймовірно простий. Просто збирай монетки і затисненням однієї кнопки покращуй, або ж створюй нові спорудження.
Сюжет… він тут хоч і є, але впихнути його сюди можна було значно більше. Коли ви запускаєте гру, вона вам абсолютно нічого не розповідає, одразу, без будь-якого стартового меню, чи чогось подібного закидає вашого короля верхом на красивому жеребцеві на нові землі й далі все пізнавайте самі. Звісно, тут є такий собі “псевдотуторіал”, де вас вчать користуватись однією кнопкою. Але якщо вже вибирати між унікальністю + ще більшою дозою хардкорності та доступністю для гравця, то краще не випендрюватись і ознайомити гравця із грою як слід.
До речі, про сюжет: острів, який потрібно колонізувати такий далеко не один. Їх в грі в загальному десь біля п’яти, і щоб дістатись до наступного, потрібно відбудувати корабель, який вже давно почав гнити в землі неподалік від ваших володінь, після чого запустити його на воду, закинути туди кілька воїнів та будівників й коли корабель дістанетсья до гавані, пливти геть з підвладних вам земель. І таку техніку потрібно пропрацьовувати кожного разу, доки всі острови не підчиняться вашій волі. Але навіть перебратись хоч раз на інший острів буде капець, як важко. А особливо тому, що в грі немає такого поняття, як збереження в потрібний момент, і будь-який косяк, яким би він не був, може стати фатальним для вашого королівства. Ви не зможете вийти з гри, після чого відкрити потрібне вам збереження. За кожну помилку потрібно відповідати. Я, наприклад, всі свої спроби злив саме через цю проблему. Спочатку занадто довго відтягував будівництво корабля, після чого чортяки стали занадто сильними й я не зміг їх більше стримувати, і хоча на другій спробі я таки зміг заселити наступний острів й непогано там вкорінився, але знову ж таки через свою необережність все вкотре пішло коту під хвіст…
Про висновки
У результаті, зваживши всі за і проти, ми маємо цікаву стратегію, з своїми недоліками та проблемами, але із цікавим, незвичним ігроладом та геймплейною простотою. Рекомендую всім любителям стратегій.