Чому “Доктор Хто” не цукерка (для фанатів)

Доктор Хто – британський науково-фантастичний серіал… стоп! Якщо ви справді геть не знайомі зі всесвітом Доктора Хто, то краще вже закривайте дану статтю, оскільки її читання для вас – пуста трата часу.

Тим хто в ділі, думаю, нічого пояснювати не слід, і, думаю, ви, прихильники Доктора, не раз помічали певні нелогічності в серіалі, ідіотські моменти, такі що перечать науці або ж здоровому глузду в цілому. Адже погодьтесь, сотні найрізноманітніших цивілізацій, дивовижні планети, галактики, пожорожі в часі, а ще інтриги та сюжетні повороти, від яких мозок пухне могли б зробити цей серіал одним з найкращих в сучасності, однак небажання колишніх керівників серіалу додумати свою ідею до кінця і досі так сильно заважає серіалу.

Отож зараз це буде більше схоже на перелік кіноляпів, тільки більш маштабних ніж звичайні кіноляпи, які заважають “Доктору Хто” бути хорошим серіалом.

1. Почнемо, власне, з Доктора та його машини часу. Як він вважав до певного моменту, історію не можна міняти (хоча це цілком можливо), оскільки це перечить законам його народу, якими керувались Повелителі Часу упродовж всього свого існування. Однак історію він змінював щоразу, коли потрапляв у якусь небезпеку. Він рятував людей, котрі повинні були померти, або ж навпаки, не міг врятувати тих, хто мусив жити. А якщо хтось із них був давнім прадідом чи прабабусею Адольфа Гітлера, Джорджа Вашингтона або будь-якого іншого історичного діяча, та яка різниця, так чи інакше, історія мусила змінитись, а коли Доктор повертався назад, в майбутнє після того як змінив минуле, все залишалось абсолютно без змін. Добре що пізніше нам все ж продемонтрували наслідки від необережних подорожей Доктора в минуле, коли він вирішив начхати на закони Повелителів Часу та почав змінювати історію (згадайте що сталось на Марсі в 2058 році). Тріщини в часі, продемонстровані в 5 сезоні – страшна сила, що може знищити весь Всесвіт, однак і це не пояснює навіть половини проблем подорожей в часі.

2. Еволюція. Не буду багато розповідати, просто наведу приклад з першого сезону. Четверта велика імперія людей, якийсь там кількохстатисячний рік, люди стали одною із найпросунутіших рас в космосі, але згідно з тим, що побачили мої очі, це швидше було не пізніше 2100 року. Люди одягаються в такий же одяг як і зараз, при тому, навіть не зараз, а ще на початку 2000-х, до того ж, він весь брудний, дешевий та пом’ятий, ну і геть не привабливий. Ніяких прибульців в великій імперії немає, люди як і раніше самі, та й технологій як на кількохстатисячних рік (а це ось стільки цифр – 000 000) я не побачив. Так, більшість розуміє, що BBC виділяли і продовжують виділяти на серіал мізерний бюджет, але те, що буває в цій та інших серіях вже, швидше, неповага до аудиторії.

3. Скільки ж позаземних істот, рас та видів пропонує нам серіал. Це не ті 5-6 видів істот, що у тих же Зоряних Війнах, тут їх сотні, і мушу визнати, пророблено більшість рас глибоко, та й бажання дізнатись про кожну більше теж нерідко з’являється, от тільки десь 90% з-поміж них мають таку ж будову тіла як і у людей. Все ті ж дві ноги, дві руки, одна голова і туловище, навіть очі, ніс, рот, вуха — усе це є в більшості, ще й в такому ж порядку. Як на мене, то це доволі дивно, що навіть в істот із далеких-далеких галактик, побудова тіла така ж як і у людей.

4. Як не раз згадував Доктор, Далеки – найжорстокіші та найнебезпечніші воїни у Всесвіті (хоча він так само говорив і про Сантаранців, і про Плакучих Ангелів). Взагалі, Далеки, як головні антагоністи, мені дуже і дуже подобаються, вони жорстокі, підступні, а ще їхній приємний голос та крик “Exterminate!” не сплутаєш із жодним іншим звуком, однак як на “найнебезпечніших” воїнів у всесвіті вони, м’яко кажучи, не дуже. Так, Далеки володіють дуже крутими лазерами, рентгеном, сканером, пристроєм для швидкого літання та іншими крутими штуками, однак вони до того ж повільні та неповороткі, до них можна легко підкрастись ззаду і… та хоча б руками закрити їхню зорову трубку, зорову трубку, лол. І ця зорова трубка у них до того ж є головним слабким місцем, оскільки це єдине місце на їхній броні, котре може пошкодити звичайна куля, тому, думаю, за кілька сотень тисяч років свого існування вони б мали вирішити цю проблему. Ну а ще далеки доволі тупі, скільки разів у них з’являлась можливість вбити беззахисного Доктора, він не раз з’являвся перед ними навіть без своєї звукової викрутки, беззбройним, а вони щоразу чекали, чекали і програвали раз за разом.

5. Сантаранці – за словами Доктора, ще одна дуже войовнича та смертоносна військова сила. Однак у таких “смертоносних” воїнів є таке наївне слабке місце – отвір у спині, через яких їх годують, вдаривши в який сантаранця можна легко оглушити, або й взагалі позбавити життя, а вони навіть не встигнуть зрозуміти, що сталось. Невже так важко було приліпити до їх бойового костюму спеціальну затичку чи маленький засув, це ж не так важко, та й у сутичці з людьми, яка відбулась у 2008 році, земляни змогли дати сантаранцям непогану збройну відсіч.

6. А ще палає від сценаристів, котрі пишуть сценарії з безліччю дір всередині. Це чудово може продемонструвати випадок в серії з Вінстоном Черчелем (5 сезон). Коли у Доктора була можливість знищити космічний корабель, на якому були останні Далеки, вони почали погрожувати йому, що в такому випадку знищать землю вибухівкою, яка закладена в їхнього науковця-маріотнеку, котрий знаходиться в самому серці Лондона. Врешті-решт, Доктор вирішив упустити таку чудову можливість покласти край існуванню далеків та відпустив їх, скасувавши атаку британських винищувачів на кораблеь, однак підлі чорти всеодно активували вибухівку, яка була зі зворотнім відліком, тобто що знищивши далеків, що відпустивши, в Доктора були однакові шанси врятувати Землю. Гаразд, припустимо, він думав, що вибухівка без зворотнього відліку, але ж він чудово знає своїх найлютіших ворогів і мусив би здогадатись, що так чи інакше, вони підірвуть планету.

Ось таке-от ледве не в кожній серії, і це вже не проблеми всесвіту, а сценаристів, котрі, схоже, пишуть сюжети навіть не перечитуючи їх. Майже винятком хотів би згадати Стівена Мофата, чиї поодинокі сценарії в сезонах з Теннантом, мабуть, одні з найкращих за все існування серіалу, але коли ним замінили Расла Т. Девіса, котрий був головним сценаристом, таких же похвальних слів про сценариста стало важко підібрати, запал швидко спав, хоча це всеодно було краще за сценарії Девіса.

Ось такі-от шість товстих недоліків серіалу “Доктор Хто”, які я зміг налічити. Мабуть, є багато інших дір, про які я просто забув, тому пишіть у коментарі, якщо знаєте інші цікаві недоліки, якими, можливо, буду доповнювати статтю.

А в цілому, думаю, ви зрозуміли, чого не вистачає всесвіту Доктора Хто, щоб рівнятись із “Грою Престолів”, “Зоряними Війнами” чи якимось “Варкрафтом”.