Плагіат у кінематографії: що це і навіщо?

У наш час авторське право є надважливим, адже все більше ціниться творчість, винахідливість та нові ідеї. Звідси і постає питання “інформаційної крадіжки”. Плагіат, або ж Ctrl + C – Ctrl + V, називайте це як забажаєте, проте сенс залишається одним і тим же – хтось цупить ваші думки та використовує у своїх цілях.

Більше того, таке явище набуло значної популярності у кіно. Та як саме потрібно ставити межі для чужих, власних та загальних ідей, та чи варто взагалі. Про це і поговоримо сьогодні, а саме, що таке плагіат у кінематографії і навіщо його використовують?

А почнімо, все-таки, із прикладів, які ще раз підтверджують цікавий погляд: “Все нове – це давно забуте старе”. Нумо пригадаймо 2015 рік та чудовий фільм “Легенда Г’ю Гласа”. Проект став настільки успішним, що не обійшлося без нагород та й Де Капріо постарався якнайкраще і таки отримав свого оскара. Здавалося б, сюжет та сценарій підготовлені за основою роману Майка Панке, що у свою чергу написав творіння у далекому 2003 році. Все б нічого, але за 30 років до цього у світ вийшла така ж історія про знову ж таки 20-ті роки XIX ст. Мова йде про фільм 1971 р. під назвою “Вижити серед природи” (Man in the Wilderness). Кіно повідає про чоловіка, якого кинули власні друзі на вірну смерть, але він вижив і таке відплатив їм. Цікаво, чи не так?

Перейдемо і до анімації, що теж славиться своїми “відомими ідеями”. Так минулого року всім глядачам, як маленьким, так і дорослим сподобався мультфільм “Зоотрополіс”. Не сперечатимусь, анімація таки варта свого, адже увесь світ тварин показаний у дещо незвичайному образі і привертає увагу неймовірною та захопливою командою зайця і лиса. Проте буквально на днях вийшов новий мультфільм під егідою зовсім інших художників. Так, кожного року знайдеться чимало анімаційних проектів, пов’язаних із тваринами. Але, якщо вже таки порозмірковувати, то дана прем’єра своєю графікою і світом ну дуже вже схожа на попередника, тобто “Звірополіса”. Що це, чергова крадіжка ідей однієї компанії у іншої, чи справді надзвичайна схожість думок?

Ми ніколи цього не дізнаємося, але визнаймо, це не одиничні випадки того, як стара історія йде на новий лад, а подібні смішні, чи фантастичні моменти зустрічаються у різних фільмах. Та чи варто так ревно відстоювати позицію авторського права?

Насправді, не завжди. З одного боку, якщо кожен сидітиме на чужому добрі то з впевненістю можна сказати, що місця для творчості не залишиться. Звичайно, якщо публіка любить це, то не варто і тяжко працювати, щоб створити щось дійсно краще. Завжди знайдуться люди, які готові не погано заробити на трендах сучасного світу. І такий “паразитизм” шкодить як митцю, так і всесвітньому розвитку. Ви рідко зможете побачити щось нове та оригінальне, коли усюди керуватимуть принципи крадіжки та найшвидшої реєстрації авторського права. Тисячі годин обезцінюються, а могутні компанії так і очікують на появу унікальних талантів, щоб вже під своїм іменем принести у цей світ нудьги якоїсь різноманітності.

Хоча, не все так погано. Дуже часто плагіат, як і тренди, слугують чудовим відбором і допомагають молодому митцю спробувати вже те, що подобається людям. Так він не тільки набереться досвіду, але й матиме крихітне визнання. Більше того, якщо це дійсно гарні фрагменти, чи думки, то чому б не використати їх і у своїх проектах? Можливо, саме добрі ідеї дають мотивацію для подальшого творчого розвитку. Та й навіть вони можуть стати всього лише основою для все цікавіших та надзвичайних проектів творця. Сам Тарантіно повністю визнає, що цупить різні фрагменти, якщо вони йому сподобалися. Але між тим він вмикає і власну уяву, щоб у кінці вийшов просто неперевершений фільм.

Завжди тяжко віднайти ту саму лінію між плагіатством та авторським правом. Але потрібно, принаймі, намагатися осмислити, якою є ця інформаційна крадіжка: корисною, чи корисливою? Не намагайтеся осуджувати кожен запозичиний мотив, проте і не доводьте ситуацію до абсурду. Умійте віднаходити, де в думках криється нажива, а де саморозвиток, і тоді з легкістю побачите що це таке і навіщо.

P. S.

На календарі 10 січня, а це означає, що святкові канікули закінчуються. Тому відтепер з нового 2017 року мої статті виходитимуть три рази на тиждень: у понеділок, середу та п’ятницю 🙂