Site icon Pingvin.Pro

[ProKino] Огляд – «Судна ніч»

Судна ніч – лицемірство, хижацька подоба та багато інших вад людських в сучасній формі  подані нам

За сюжетом фільму «Судна ніч»: отці засновники вирішили створити ніч, під час якою не діє жодний закон (хоча був згаданий клас зброї 4, але якщо ніхто не контролює, тоді кому яка справа до класу зброї) і ви можете вільно вбивати, або ж бути вбитим. Психологи та різні люди протягом фільму показують своє відношення до вище згаданої ночі, намагаючись виправдати таку неймовірну жорстокість, що має місце протягом тих 12 годин, коли жодний поліцейський або пожежник не врятує вас.




Отже, майже всі персонажі фільму підтримують судну ніч та можливості, які вона відкриває. Але не сім’я головного герою, адже на його, з дружиною, думку, в судну ніч вам варто зачинитися в своїй майже фортеці та перечекати її. Але не в нашому випадку. Бомж, що проходить по вулиці, не може дочекатися допомоги не від кого, окрім сина головного героя. Впустивши непрошеного гостя в свій будинок, в мирного сімейства починаються проблеми.

Фільм зосереджує нашу увагу на декількох основних аспектах, перший з яких, на мою думку, різниця в класах людей. Багаті та бідні. Вічне питання. Багаті, які можуть дозволити собі створити невеличку фортецю зі свого дому, та бідні, які не мають ніякого притулку, тож мають стати жертвами багатих. Взагалі то виникла ідея того, що сама судна ніч була створена для того, щоб вбивати та стирати з лиця Землі бідних та слабких, типова ідея природного відбору «слабші помирають».

Підемо далі, принципи людей. Сценаристи фільму ставлять головного герою перед важким вибором, врятувати свою сім’ю, віддавши випадкового гостя в руки багатих та жадібних до крові вовкам, а самому стати зайцем, що ховається за, як виявилося «не дуже міцними стінами» власної фортеці; або ж самому стати вовком та почати встановлювати власні правила гри, чи не звучить це занадто по голлівудські, та мабуть кожен блокбастер будується навколо цієї теми, як заєць стає вовком. Тож спочатку обравши простий шлях, згодом вся сім’я, включно з батьком змінюють своє відношення до життя, а також свої принципи, разом з відношенням до Судної ночі.

І на останок, автори фільму показують нам лицемірство людської натури. Ми всі багатоликі. І не всі мають другу чи третю маску, хоч якось схожу на першу. Але розповідати вам в чому саме проявилося лицемірство, я не бажаю, адже так я просто знищу будь-яку можливу інтригу до фільму.

А тепер про моє відношення до цього фільму. Фільм мені не сподобався. Важкість питань які були підняті в цьому фільмі, та мною описані вище, просто зашкалює. Але манера подачі цього матеріалу бажає кращого. Вся та жорстокість, що присутня тут, та зйомка в стилі фільму «Сіністер», в якому до речі саме перед цим знявся головний герой нашого фільму Ітан Хоук, все це відволікає та ставить на задній план головні ідеї та взагалі весь сенс фільму.

Два слова про акторів та їх майстерність, яка тут була на висоті. Дійсно, важко уявити як би ми поводились, якщо саме ми були вовком чи то зайцем, згідно сюжету фільму, але здається, що моя поведінка була би дуже схожа на ту продемонстровану у фільмі його головними героями. І я не можу не відмітити чудової гри головного антагоніста фільму «Судна ніч» Різа Уейкфілда, гру якого можна порівняти з Джокером у виконанні Хіта Леджера в стрічці «Темний Лицар» Крістовера Нолана.

Тож перегляд рекомендується людям зі сталевими нервами та тих хто бажає докопатися до глибини цього фільму, незважаючи на манеру в якій все представлено.