«Червоний горобець» — кохати по команді (огляд)

«Ви повинні навчитися кохати по команді». Цитата, яка запам’ятається надовго після перегляду шпигунського трилера «Червоний горобець», прем’єра якого відбулася 1 березня. Дженніфер Лоуренс перевтілилася в нетиповий для себе образ професійної звабниці. Розділю свої враження від перегляду з вами.

З перших хвилин можна впізнати почерк Френсіса Лоуренса, режисера стрічки. Для них з акторкою це вже четверта спільна робота і вони знають, як командною роботою досягти гарного результату. Трагічна зав’язка, яка стає точкою відліку для майбутніх драматичних подій. Але розпочнемо з початку.

До речі у фільмі взяв участь український артист балету Сергій Полунін

Відома балерина Домініка Єгорова на піку своєї кар’єри отримує важку травму і відтепер двері на велику сцену для неї зачинені. А вдома чекає хвора мати, лікування якої вкрай необхідно підтримувати кожного дня. Що робити, куди бігти, до кого звертатися?! Вихід із ситуації знайшов рідний дядько Домініки Іван, який пропонує їй стати агентом російської секретної служби в ролі «горобця». Він протягом усього фільму повторював, що вони дуже схожі з ним і в неї один шлях у житті (вона продемонструвала наприкінці цю схожість). Вибір був нелегкий, але очевидний. З першого дня перебування в школі підготовки «горобців» навчали виконувати спецзавдання не за допомогою сили, а виключно своїм тілом. Для Катерини, нове ім’я Домініки в школі, це було справжнє випробування. Зламати себе, свої принципи, щоби задовольнити потреби держави. Але дівчина знайшла вихід та захистила свою гідність. У результаті плідного навчання та ефективної практики Домініка використала свої навички проти ворогів.

Дженніфер Лоуренс одягла на себе роль ефектної, фактурної, світловолосої дівчини, яка знає собі ціну. ЇЇ виразні очі, благородні вилиці, густе волосся просто ідеальні від перших секунд фільму й до останніх титрів. Складається враження, що над цим образом вона працювала чи не найбільше за всю кар’єру. Вона постає на екрані сильною, холоднокровною, цинічною, але водночас не забуває про сексуальність, жіночність, справедливість. Тільки одні кадри, де дівчина тримає в руках цигарку викликають купу емоцій. Я думаю, що образ Домініки все ж психологічно впливає на глядача.

Дуже влучно був підібраний одяг «горобця». Від спідньої білизни та купального костюма до повсякденного образу та вечірніх суконь. Що вже говорити про сцени без одягу. Епізоди з повним оголенням Дженніфер Лоуренс виглядають не вульгарно — еротично, але сміливо й гідно. Видно, що акторка цілком володіє ситуацією в кадрі. До речі, після останнього скандалу з фотографіями «ню», які невідомо як опинилися в мережі, акторка довго вагалася щодо ролі. Але що не зробиш задля хорошого фільму. Режисер відчув тонкощі цих сцен та додав Лоуренс шарму.

Протягом більшої половини фільму службовці та вчителі школи «горобців» запевняють учнів, що час, коли їм давала все необхідне держава минув, нині треба віддячити. Неважливо, який спосіб зваблення буде застосований, головне — результат. Усе це навчання суперечило моральним канонам Домініки. Героїня Лоуренс досить відчайдушна, щоби старанно виконувати завдання, але занадто розумна для того, щоби робити це на шкоду своїй безпеці. Вона дотримується правил, але водночас, робить це так, як вигідно їй, щоби не віддаватися повністю. Щоби залишити хоч частину себе — собі.

Якщо говорити про офіцера ЦРУ Натаніеля Наша, то він був лише гарним доповненням самобутньої шпигунки. Герой Джоела Едгертона додав, напевно, головного імпульсу стрічці, поштовху до розвитку драми. Проте, після перегляду фільму вже забуваєш про нього. Неоднозначний герой, як на мене. Уся увага була спрямована на Домініку Єгорову, а Наша не доопрацювали. Про головну героїню можна писати й писати, але над характеристикою цього персонажа треба напружитися. Він весь час ходить з однаковим виразом обличчя. Лише в одному епізоді (не буду спойлерити) його емоції можна було прочитати без слів. Між ними з Домінікою не має хімії, як то говорять. Це вам не Боні та Клайд, містер та місіс Сміт. Сирувато!

Один із недоліків образу Дженніфер Лоуренс — це початкові епізоди, де вона зіграла балерину. Домініка Єгорова виглядає дещо незграбно та «важко». Справа не у фігурі (хоча Лоуренс і сиділа на жорстких дієтах, щоби схуднути для ролі балерини), а мабуть, у нестачі танцювального досвіду. Сценам, де вона б’ється з чоловіками, віриш більше, ніж її батманам. До грації та переконливості Наталі Портман у «Чорному лебеді» їй, треба визнати, далеко.

А що вже говорити про типове уявлення американців про Росію. Деякі моменти відверто викликали посмішку. Кабінети керівників, будівлі спецслужб, ресторани й готелі у фільмі — це ядка суміш із царської розкоші та радянського конструктивізму. Гарно й незрозуміло одночасно. А кімната головної героїні з квітастими шпалерами та стаціонарним телефоном, дерев’яні вхідні двері — пережитки минулого. І це ще я не згадала про Матрону. Ну так правильно! А кому як не жінці з таким ім’ям готувати в школі справжніх «горобців». А далі… гірше. Щоби передати колорит країни, обов’язково необхідні русизми! Напевно, це допомагає з головою зануритися в той час. «Зніму з тебе шкіру, аж до «косточек»»! Навіщо? Тут уже сама доля розпорядилася радянській дівчині з ім’ям Домініка переметнутися до американської розвідки.

Що стосується хронометражу фільму, то 2 години 20 хвилин я вам скажу не просто висидіти. Безумовно є епізоди де зростає напруження та переповнюють емоції, але загалом затягнули. Розв’язка була, як на мене, дуже неочікувана. Героїні Лоуренс залишається аплодувати стоячи та просити «на біс». Фінальний епізод дуже гарно відзнятий: Домініка Єгорова отримала визнання, про що вона так мріяла в балеті. Але чи потрібно воно було їй після всього пережитого?

Висновок

«Червоний горобець» — фільм із царською розкішшю, яка забрала багато основного часу. Дженніфер Лоуренс на висоті, просто акторка з великої літери. Своєю грою переконає кожного глядача, змусить повірити кожному слову, жесту, емоції. Особливого кохання очікувати не треба, як це робила я. Якщо ви не дуже полюбляєте трилери через жорстокі сцени, то можете спробувати відвідати цю роботу. Так є епізоди насилля, кривавих сцен, але сприймаються вони нормально. Жахи вночі точно снитися не будуть. Поговорюють, що це остання робота Лоуренс. Після неї вона активно буде займатися благодійністю. Якщо це правда, то гідний проект перед невизначеною перервою в акторській роботі. Але варто зауважити, що кіно залишиться без одної геніальної акторки. Будемо сподіватися, що Дженніфер Лоуренс покине нас ненадовго.