Дедпул – шалений огляд шаленого фільму

Дедпул. Вже з початкових титрів розумієш, що фільм вийде шикарним. Звісно є в душі оце зерно сумнівів, що от-от і фільм скотиться і стане другим зеленим ліхтарем, але, слава небесам, такого не стається.

Здається, я закохався. Здається, це найкращий легкий фільм про супергероїв. Здається, мені треба в душ… хвилин на 15.

Отож, з вами огляд на фільм Дедпул – як завжди, без спойлерів. Ну, крім камео Х’ю Джекмана, адже його акторська гра в цих кількасекундних моментах просто неймовірна, як на мене, це пік його акторських здібностей.

Але перейдемо до сюжету. Скажімо так, він тут є. Його можна написати на одному листочку А4 з усіма деталями, але він є. Господи, хтось іде на Дедпула з очікуванням сюжету на рівні Нолана? Подивімося правді в очі, звісно ж ні. Зате тут є вдосталь і навіть більше того, для чого на нього справді йдуть.

ГУМОР!!!

Цензурований та не дуже, туалетний та тонкий, ситуаційний та прихований, він тут є і його неймовірно багато. Більш того – він якісний і навіть жарти, від яких, здавалося б, мало відвертати, втиснуті якось так що не порушують межі оцієї внутрішньої культурності і не викликають незручності перед людьми в кінозалі і сорому за те, що дивишся таке. А от в недавніх 50 відтінках чорного якраз такі відчуття і були.

І навіть жарти, висмоктані абсолютно з пальця, тут дуже доречні, бо… Емм… Сам фільм взагалі-то висмоктаний із пальця! А особливо двоє помічників головного героя, які тут ну взагалі не приший кобилі хвіст.

Втім сам Дедпул – неймовірно колоритний та харизматичний персонаж, він зрушує четверту стіну між глядачем та кіногероєм так вміло та колоритно, що подекуди навіть заставляє забутися й повірити, що фільм відбувається у реальному часі.

І Райан Рейнольдс мене справді вразив, не думав, що він настільки, справді, неперевершений актор. Я думав, у костюмі видавати емоції майже неможливо, а в нього вдається неймовірно круто. Моменти ж, коли на ньому маски немає – просто геніальні.

Саме цей фільм, як на мене, ідеальна противага DC з його вбивчою серйозністю – максимальна скаженість, абсурдність, розхлябаність, купа жартів та повністю винесений мозок в кінці фільму – ось вона, консистенція дедпула.

При чому Дедпул не лише комедія – тут можна побачити і серйозні, відверто дуже драматичні сцени – і вражає, як майстерно творці можуть перемкнутися з величезної палітри гумору на таку трагічність буквально за секунди.

Окремої похвали заслуговує зйомка, особливо екшн-сцен. Тут все настільки гарно, динамічно, смішно і драйвово, ну просто магніфіко. І якщо в трансформерах ці всі вибухи виглядали фальшиво, з напусканням зайвого туману і епічності, то тут тільки би встигати насолоджуватися якістю спецефектів і їх влучністю.

Чесно, якщо вас вже дістало, що я хвалю Дедпула – то вже скоро я скажу недоліки. Чесно. А поки ще трішки похвалю. Пояснення, звідки взялося псевдо Дедпул – шикарно.

Музика та саундтреки в фільмі – шикарно. Лице Вейда, яка виглядає, немов авокадо кохалося з підстаркуватим авокадо – шикарно. Український дубляж – шикарно.

О, тут якраз і можна почати казати про недоліки. Справа в тому, що я вперше почув в українському дубляжі матюки. Для когось це можливо буде недоліком, однак матів небагато і поставлені вони дуже правильно, крім того, кількість звичайної лайки їх значно перевершує і в сукупності це все виглядає дуже круто.

Зі справжніх недоліків можна назвати ще кілька занадто орієнтованих на американську публіку жартів. А ще декілька просто суперових жартів, які вже попалили в трейлері, через що в деяких моментах ну зовсім не виходить посмітися, бо вже це все чув.

Можна придертися ще до того, що регенерація Дедпула діє дуже дивно і як того забажають сценаристи. З регенерацією пов’язали кілька справді основних жартів.

Ну і наші люди, звісно, геть не гіки. Чи не всі абсолютно не второпали численних відсилок до фільмів про супергероїв, а вони якраз одні з найсмішніших жартів фільму.

Якщо підсумувати – то фільм легкий, ненав’язливий, дуже смішний і розриває практично всі шаблони про супергероїв. Його хочеться переглянути ще раз – якщо не зразу, то за місяць-два. Якщо ви ще задумувалися, чи йти на Дедпула в кіно, то безумовно йти, навіть якщо ненавидите такі фільми – просто щоб зрозуміти, чому він феноменальний, зрозуміти, що ТАКОГО ніхто раніше не робив.