18 Тра, 2017

“Ні риба ні м’ясо”, або рецензія на фільм «Чужий: Заповіт»

Чужий: Заповіт

Всесвіт «Чужих» хоч і більш-менш розвивався за ці десять років між «Чужим 4» і «Прометеєм», але все ж потроху здавав свої позиції без поширення на кіноринку. Та й згадати того ж Прометея, у ньому чужі отримали всього декілька секунд екранного часу, до того ж сам фільм був жахливим.

Проте хоч і таке собі псевдоповернення теми чужих в кінематограф не було ні надто гучним, ні вдалим, це не зупинило Рідлі Скота зайнятись створенням ще двох фільмів про цей чудовий всесвіт. Один із них – «Чужий: Заповіт», про який сьогодні й піде мова, про інший ж, на жаль, досі нічого не відомо окрім того, що він в процесі створення.

Отож давайте разом з’ясуємо, чи зміг «Заповітом» Рідлі Скот відновити славу франшизи, чи все ж знову зробив жахливий фільм.


Передісторія

Може хтось раптом не в курсі, поясню коротко зав’язку сюжету. У 2104 році Земля відправила в космос експедицію на планету Оріга-6, яка, за підрахунками вчених, може бути хорошим місцем для нових людських колоній, і саме місія “Заповіт” має на меті в живу переконатися в придатності для обжитку цієї планети. Але під час експедиції на кораблі стається аварія, після якої команді Заповіту надходить зашифроване повідомлення з загадкової планети, яка виглядає значно привабливіше за Орігу-6, та й відстань до неї всемеро менша, тож екіпаж вирішує перевірити, що ж то там таке цікаве.


Позитив

Цього разу ми не будемо, як зазвичай, окремо оцінювати сюжет, акторів і якість зображення – цього разу просто розкажемо окремо про хороше, що є у цьому фільмі, і окремо про погане. Поїхали!

Мабуть, найкраще, що вийшло зробити у Рідлі Скота в даному фільмі – показати паніку, відчай і страх. Глядача дійсно не на жарт хапає за серце декілька разів за фільм, і на це дійсно є причини. Хоч і в основному екіпаж корабля “Заповіт“ поводять себе як необтесані бовдури, але коли вони потрапляють в смертельну небезпеку, тут у стрічки немов відкривається друге дихання, і вона у всій красі показує, як це бути замкненим в одній кімнаті з вмираючим солдатом, в котрого ще й зі спини вилазить мутант-переросток. Персонажі хоч і намагаються тримати емоції в собі, бо вони ж не просто екіпаж, а підготовлений та спеціалізований екіпаж, однак все ж емоції беруть гору, і змушують йти на, можливо, дурні, але відповідні психології людини вчинки.

“Чужий: Заповіт” ми б не могли впевнено називати художнім фільмом, це швидше така собі художня документалка, бо, як виявилось, дана стрічка має на меті саме розказати глядачеві, як все почалося, і звідки взявся такий великий різновид чужих, адже зараз ксеноморфологія (“наука” про чужих) може вам розказати про цих кровосісь цілий шкільний підручник з біології. Яких тільки немає: і трилобіти, і головейські, і преторіанці, і у кожного з них свої фантастичні способи народження, запліднення, розвитку, коротше, ціла біологія, і бере вона початок саме з цього фільму, тож за те, що Рідлі Скот нарешті пояснив походження чужих, що сталося з інженерами та інші важливі деталі величезне спасибі.

Персонажі вийшли трохи хорошими, трохи поганими. З хорошого у них, як я сказав, – дуже правдоподібне відчуття страху і переживань, до якого можна додати мотивацію, адже хоч і приземлитися на планеті Інженерів, яка немов з’явилася нізвідки, ще й здавалася ну занадто придатною для життя, все ж було ідіотською ідеєю, тут нам хоча б намагаються пояснити, чому герої вчинили саме так. Також у кожного є яка не яка, а харизма й індивідуальність.

Картинка у фільмі теж вийшла непоганою і дуже уважною до деталей. Особливо класно зробили як зовнішній, так і внутрішній вигляд корабля “Заповіту”, включно зі всією апаратурою. Тут нема до блиску випиленого і ідеально розташованого обладнання, воно виглядає, можливо, і трохи ретро (що, як не як, а дуже приємно для фанатів оригінального фільму), але все ж сприймається достойно і реалістично.

Планета, на якій відбуваються головні дії фільму також виглядає красиво і дуже навіть приємно для ока. Знову ж таки, тут дуже багато уваги приділили деталям: і болота, і ліси, і пшениця, і поля, які, не скажу, що створюють відчуття дизлокації (не згадуючи про розміри міста Інженерів й про те, що його не було видно здалеку). Але от чужих страшними зробити так і не вийшло. 🙂

Операторська робота місцями теж виглядає ретро, але, думаю, то так і було задумано, тому це швидше плюс, а не мінус.


Негатив

Що ж, з хорошими сторонами фільму закінчили, тож можна переходити до того, що у фільму не вдалося зробити.

Почнемо з того, що фільм повторює помилки «Прометея». Ну от не може Рідлі Скот не наступати на одні й ті ж граблі.

От як взагалі можна було додуматися висадитися без скафандрів на планету, про яку вам відомо лише приблизні дані? Ні, ну я то розумію, що у вас там на палубі апаратура 2104 року, але ж на планеті може бути смертоносно-невиліковний вірус, який ваша апаратура ніяк не вирахує, або небезпечні тварини… чи птахи, які б могли просто заклювати ваш корабель ще в польоті (і зверніть увагу, на планеті був як смертоносний вірус, так і небезпечні тварини).

“Заповіт” хоч і в цілому старається притримуватися певного рівня логіки і реалізму в сюжеті, але все ж місцями і режисер разом із сценаристами про це банально  забувають. Екіпаж корабля йде на ідіотські вчинки, які несумісні з життям, бейджик Елізабет Шо на ланцюжку висить прямо під потрібним ракурсом, щоб його побачили, як і її фотографія разом з Головеєм. Або ж як андроїд Девід постригся саморобними ножицями рівня печерних людей не гірше, ніж це зробив би неграмотний… дуже неграмотний перукар.

Але з чим-чим, а з тим, що фільм реально просто капець, який нудний погодиться більшість. І проблема не в великому хронометражі, проблема саме у наповненні, адже з тим, яку тему міг тут розігнати Рідлі Скот, він дуже сильно все спростив. «Заповіт» нудний, рваний, чого вартує тільки похід до уламків корабля інженерів, який можна було скоротити більше ніж вдвічі, і нічого важливого для сюжету не втратити. А я вже десь після 30 хвилин фільму ні про що так не думав, як про те, коли вже почнеться та пікантна сцена в душі, яка все ж вийшла доволі непоганою (мммм)

Ми от казали, що в одному “Заповіті” пояснили більше, ніж у всіх попередніх фільмах, і це, звісно, добре, бо нарешті кіновсесвіт Чужого зліпили до купи (наприклад, тільки зараз пояснили, на якого біса Девід заразив Головея вірусом у Прометеї), але все ж, як на мене, такі теми не повинні розкриватися в одній кінокартині. Всесвіт Чужих великий, і запхати все в один вареник було не найкращою ідеєю.

Але найбільше нас вразило те, як вчинили з інженерами. Думаю, для багатьох інженери, саме такі, яких нам показали в Прометеї, були значно цікавішими за, власне, чужих, адже ну що чужий… чужий це чужий, бездушна голодупа страшна тварюка, яка вміє тільки вбивати.

А хто ж такі інженери? Інженери – творці, боги, можливо, найрозвиненіша цивілізація нашої галактики, тільки зовнішній вигляд яких дає бажання дізнатися про них якомога більше, але, на жаль, їхня історія закінчилася настільки ідіотсько, наскільки вона могла закінчитися, бо вчинили з ними так, як США зробила з Хіросімою.


Висновок

Фільм «Чужий: Заповіт» вийшов, як то кажуть, ні риба, ні м’ясо, але все ж він значно кращий за Прометея. Якщо ви фанат всесвіту Чужих – ця напівдокументалка цілком варта вашої уваги, якщо ж ви дуже слабо знайомі, або ж зовсім не знайомі з цим всесвітом – категорично не радимо вам йди в кіно на цей фільм.

У фільму був завеликий потенціал, і Рідлі Скот не зміг зробити з цього повноцінний, цікавий, закінчений і просто хороший фільм.

Оцінка: 55/100

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.