10 років ми чекали повернення Джеда…, тобто «Зоряних війн» («Зоряні війни: Епізод III – Помста сітхів» вийшов в 2005 році). В 2012 році стало відомо, що студію Lucafilm купує Disney, після чого навіть найвідданіші фани не могли приховати розчарування. І річ не в тім що Disney погана компанія, ні, просто вона не здатна належним чином продовжити таку культову кіноепопею. Жоден з фільморобів не наважувався взяти на себе відповідальність за подальшу долю франшизи, аж поки, після довгих пошуків і умовлянь, місце режисера не дісталося Джей Джей Абрамсу. Він, без сумніву, справжній козак. Але через найбільшу в світі тварюку, тобто «Жабу», а ще більш точно жагу продюсерів до грошей, серед двох можливих варіантів продовження франшизи, створити щось нове, або копіпастунти старий фільм. Було обрано останній.
Замість оригінального сюжету глядачі отримали (увага!) історію дроіда, що випадково опинився на вкритій пісками планеті, всередині якого заховані важливі для Опору схеми. Дроід цей прагне повернутися до свого господаря, але опиняється в руках далекого від глобальних подій місцевого жителя, і який, при цьому, навіть не підозрює про своє призначення і здібності.
Ну як же так? От прямо хочеться переадресувати Абрамсу фразу, яку почув на вчора на сеансі: «потрібно перестати дивитися в минуле і почати жити майбутнім».
Взагалі весь сюжет епізоду під номером 7, викликає більше питань ніж дає відповідей. Зрозуміло, що все це було зроблено, аби дати зазор на майбутні сиквели, ще однієї умовної трилогії. Але ж хоч якийсь натяк на сюжет має бутив стрічці. Якщо без спойлерів, то всі постійно кудись біжать, летять, стрибають, ховаються, знову біжать, летять… і так по колу. Ніякого розумно поставленого сюжету. Те на що в попередніх епізодах у героїв йшла ціла трилогія, тепер займає 20 хвилин хронометражу.
Прикрасою картини, частково є всі, знайомі ще з дитинства персонажі. Їх поява на екрані, завжди викликала оплески, які, втім, є лише даниною поваги колишнім заслугам. І в цьому ще одна біда “Зоряних війн 7”. Лея Органа, Хан Соло, Чубакка, C-3PO, R2-D2 і навіть схожа на живі шахи настільна гра з “Нової надії” – стали лише незручною спробою погратися на ностальгії аудиторії. Знову ж таки, більше нагадуючи пародію, на себе самих, в старих образах.
Тепер перейдемо на світлу сторону … цієї картини. Єдиним по-справжньому цікавим героєм став дроїд BB-8, який попри звичну для фільму відсутність пояснення, дійсно “живий” і викликає симпатію. Також варто відзначити якісну акторську гру Дейзі Рідлі та Джона Бойєга, на харизмі яких тримається більша частина фільму.
В цілому «Зоряні війни: Епізод 7 – Пробудження сили» абсолютно не схоже на те, що було раніше. Тут не та атмосфера, відсутня епічність, інноваційність, розмах, та темна сторона, які так притаманні всесвіту «Стар Ворс».
П.с. Окремо хотілося б зазначити, що ми без сумніву раді перезапуску франшизи «Зоряні війни», відродженню легенди, яка також може стати вінцем космічних саг, але вже для сучасного покоління і для наших дітей. А не пародією на старі добрі «Стар Ворс».