Певен, всі ви чудово знаєте вигаданий всесвіт Marvel. Десятки найрізноманітніших героїв, не менше лиходіїв, тисячі коміксів, низка фільмів та просто неймовірно багата вигадана реальність. Неподалік розмістились й герої всесвіту DC, разом із своїми захопливими історіями, пригодами та сюжетними лініями. Цих «гігантів» на світовому ринку впізнають усі: ними фанатіють дітлахи, час від часу пізнають глибинні надра коміксів і дорослі, а старці просто згадують, як ще за їх часів усе це лиш набирало популярність. Але поряд із ними розмістився ще один, доволі невеликий всесвіт, реальність
Так, Підлітки Мутанти Черепашки Ніндзя стали неймовірно популярними, незважаючи на таку убогість свого світу, що, схоже, навіть навпаки, стало ключовим моментом у ході їх розвитку. І зовсім нещодавно, у 2014 році фанати цих зелених чудил змогли побачити все те, що раніше не виходило за межі коміксів та дитячих мультиків на великих екранах – все правильно, відбулась премєра фільму «Підлітки Мутанти Черепашки Ніндзя». І зовсім нещодавно (2 червня) українці отримали змогу побачити продовження цієї історії в стрічці з точнісінько такої ж назвою та припискою «2» (щиро вибачаюсь, інколи капітан очевидність бере гору)
Отож про всі хороші та погані риси фільму ми вам зараз і спробуємо розповісти.
Мішанина, дуже багато Мішанини
Перше, на що хочеться звернути увагу, так це самі черепашки, які, продовжуючи ще із першого фільму, залишились настіль
У кожного свій чітко виражений характер, своя унікальна мотивація, власні поглядати та… просто, кожен із хлопців дійсно відчувається живим. Мікеланджело – потішний веселун, що завжди підбадьорить та розвеселить, Донателло – мізки команди, але в той же час керується й власними переконаннями, Рафаель – похмурий, недружелюбний брат, що наче як і при кожній нагоді готовий горло перегризти братам, проте десь всередині завжди відчуває до них любов та потяг (у хорошому значенні обох слів), ну а Леонардо – ще не досвідчений лідер, що робить багато помилок, але завжди намагається вдосконалюватись.
Так само і з рештою, кожен персонаж фільму зацікавлює, і я особисто намагався по максимуму розкрити майже кожну дієву особу, що для сучасного кіно неймовірна рідкість. І тут же чітко постає ілюзія, немов знімальна група акцентувала свою увагу переважно якраз таки на реалістичності та достовірності, хоча те, що ви побачите далі вас глибоко розчарує.
А далі продовжується все те ж, що було й у попередньому фільмі. Тут вам тони безглуздих сцен, відсутність мотивації у героїв, подекуди зникає фізика та логічність певних моментів, а стрічка відповідно перетворюється на дитячу казочку. Ось, наприклад, мотивація Шредера у фільмі: «Шредер прийшов, Шредер не подумав, Шредер мовчки зробив, Шредер пожалів». А й дійсно, кол
Не можу промовчати й за Бібопа та Рокстеді, які таки вдались на 100% та… взагалі сумніваюсь, чи можна було б їх зробити ще кращими.
Знову ж повернемось до цілої картини ідіотичності фільму, від якої ще місцями дійсно можна отримати задоволення, адже самі-то бійки та викрутаси черепашок виглядають неймовірно красиво й привносять щось нове у кінематограф, але майже завжди це все переходить будь-які межі і ти просто такий сидиш, і офігіваєш з думкою: «Ну ВТФ, хлопці?»
А взагалі, то новий фільм навіть доволі непогано пародує попередній, починаючи від загальної своєї побудови та жанру, закінчуючи фінальною битвою, яка в обох частинах добіса одноманітна (що є не дуже добре).
Тому те, чи сподоб
Оцінка: 7.5
На цьому все, спасибі вам за те, що прочитали огляд, також можете викласти нижче в коментарях свою думку щодо побаченого або ж сказати щось стосовно самого огляду. І як то каже Тайлер Андресон: “Любіть Хороше Кіно, Робіть Хороше Кіно та Отримуйте від цього задоволення”