Панда Кунг-Фу 3 – огляд третього фільму пандеманії

Кожен раз, коли на екрани виходить хороший або навіть відмінний фільм, знятий за оригінальним сценарієм, після перегляду починаєш хвилюватися, щоб до нього не зняли невдале продовження. Ну не любить кіноглядач сиквели, це я вже мовчу про приквели. Вичавлювати з добротної ідеї всі соки, перетворюючи первинний задум в посміховисько – це одна з найулюбленіших забав кіноробів. Але іноді сиквели і навіть триквели виявляються не провалом, а зовсім навпаки – от як «Панда Кунг-фу 3».

Сюжет картини розповідає про те, що після того, як майстер Шифу приймає рішення відійти від справ, панда По повинна приміряти нову для себе роль – вчителя Кунг-Фу. Виходить у нього не дуже, до того ж, є справи важливіші – По знаходить свого справжнього батька і відправляється з ним у далеке і надсекретне поселення панд. В цей же час на його рідне село нападає біснуватий бик Кай, що повернувся зі світу духів, – він хоче залишитися єдиним воїном в Китаї, поневоливши всіх інших і забравши у них енергію Ці.

Нагадаємо вам, що вперше пухнастий герой, який володіє бойовим мистецтвом, був представлений глядачам компанією DreamWorks Animation в далекому 2008-му році і отримав номінацію на Оскар. Сиквел також був високо оцінений і включений до списку найкращих анімаційних фільмів 2011-го, але куди важливіше те, скільки грошей франшиза принесла своїм творцям – при загальному бюджеті в 280 мільйонів доларів у прокаті обидва фільми зібрали майже півтора мільярда. Не дивно, що, за чутками, планується шість історій про пригоди По, тож не розслабляйтесь, адже ми тільки на середині шляху.

«Панда Кунг-фу 3» – це сімейне кіно, яке розраховане на «залипання перед екраном» не тільки маленького, але й бородатого глядача. Так-так, навіть доросла людина яка волею випадку потрапила на сеанс теж отримає щире задоволення від яскравих, але не ріжучих фарб і симпатичних героїв. Для успішного виготовлення сиквелу треба вирішити три основні завдання: зберегти і посилити те, що вже полюбилося глядачам в попередніх частинах, разом з тим придумати щось нове для розвитку характерів героїв, і при цьому піднявши в сценарії актуальні і цікаві питання.

Сценарій до цього мульта написали Джонатан Айбел та Глен Бергер, які з легкістю впоралися з вище зазначеними вимогами гарного продовження, просто додавши ще більше  симпатичних чорно-білих ведмежат. Розчулитися доведеться кожному глядачеві. Адже байдуже дивитися на село смішнюших пандочек, серед яких і дорослі телепні, і пухкі карапузи – це завдання не з легких. Благо хоч в кінотеатрі можна забути про проблеми сьогодення.

Але звісно головний акцент всієї картини залишився на бійках, які відтепер намальовані та придумані ще з більшою дотепністю і винахідливістю. Декорації змінюються буквально кожні 10 хвилин і просто не встигають набриднути. Бойові сцени не відстають: складно порахувати, скільки найрізноманітніших майстрів з’явилися на екрані, кожен зі своїми прийомами і якимись особистостями, навіть якщо в більшості випадків це лише ще один привід розсмішити глядача.

Гумор, властивий цій франшизі, в принципі, не змінився. По все так само безпосередній і трохи наївний, він багато жартує, творить дрібні дурощі й ніколи не перестає радіти життю, навіть у найважчі моменти.

З приводу як такої критики, то ми напевно б відзначили загальну мораль фільму, яка тут найтривіальніша з усіх: родина понад усе, але родина – це не обов’язково тільки родичі

 «Панда Кунг-фу 3» – це захоплюючий мульт-атракціон для дітей і дорослих, який не намагається копіювати сам себе і паразитувати. Творці картини спробували внести трішки свіжості, але при цьому не втратити чарівність минулих кінострічок, за що їм велике дякую. Рекомендуємо цей мульт всім любителям тварин, легкого гумору і бойових мистецтв. Також радимо дивитися третю частину пандаманії у 3D, щоб максимально засмакувати картинку на екрані. Однак якщо будете брати з собою дітей, то не забудь-те перевірити щоб в обраному вами кінотеатрі були дитячи 3D окуляри.

Нехай прибуде з вами енергія Ці.