Маю для вас загадку. Що буде, як узяти одну з найшикарніших книжок десятиріччя, легендарного кінематографіста, якому немає рівних, назрілу тему сьогодення та найбільш упізнавані й важливі образи світової поп-культури… і зробити одне неповторне ціле? Добре, навсправжки це не загадка, бо відповідь надто очевидна: буде «Першому гравцю приготуватися» («Ready Player One»), або найефектніша розвага, яку тільки можна уявити!
Отже, є такий собі Ернест Клайн. Зростав він у 80-х. І любив усе, що наповнювало тогочасні реалії: техніку, музику, кіно, ігри, літературу. Ніби звичайна річ. Але Клайна вирізняло те, що 80-ті залишилися в його серці назавжди, і він написав дебютний роман, що був освідченням у любові до цих часів. І оформив його як захопливу науково-фантастичну пригоду із масштабним квестом, міркуваннями про найближчі перспективи людства та інкорпоруванням безмежної кількості світів, артефактів і персонажів в один унікальний усесвіт і сюжет.
Книжка 2011 року стала бестселером, а права на її екранізацію були придбані ще за рік до публікації. І от довгочасне очікування на екранне втілення від Стівена Спілберга закінчилося. Що ж ми отримали?
А що як нове – це зовсім не забуте старе?
Дія відбувається 2045 року. Через глобальну кризу наш світ перетворився на вельми нудне й сумне місце з відтінком антиутопії. Але є інший світ, куди мільйони людей утікають від знегод. Це віртуальна утопія ОАЗа, створена ексцентричним генієм Джеймсом Галлідеєм (Марк Райленс). Тут ти де-факто можеш стати ким завгодно і робити що завгодно. Це «Матриця» на позитиві та «Шоколадна фабрика» для будь-якого віку.
Перед смертю Галлідей сховав в ОАЗі Великоднє яйце. Той, хто його відшукає, отримає багатомільярдні статки Галлідея, а також і повний контроль над самою ОАЗою. Із надією на краще життя гонитву за Великоднім яйцем починає і головний герой – палкий шанувальник поп-культури Вейд Воттс (Тай Шерідан). Хлопцю доведеться зіткнутися із могутньою корпорацією IOI, яка готова піти на все для захоплення ОАЗи, та усвідомити, що на карту поставлено набагато більше, ніж йому здавалося.
«Першому гравцю приготуватися» – це дивовижна дивина. Наочна демонстрація такого абстрактного, але не надуманого поняття, як «магія кіно». Це фільм, у якому замальовується та відбувається так багато всього, що лише встигай схоплювати на льоту. Це фільм, під час якого ти повторюєш собі думку «повірити не можу, що вони таке зробили!», а потім… укотре віриш, бо бачиш на власні очі. Це фільм, із яким ти почуваєшся дитиною, що бавиться з найліпшими іграшками. Це зрештою фільм, який запрошує тебе не споглядати, а поринути у майстерно створений завдяки невичерпній фантазії, передовим технологіям і беззаперечному професіоналізму світ (а точніше, два світи).
Можливо, вони просто грають на наших почуттях. Та якщо роблять це так кльово і з власними почуттями, то я не заперечую
Я мав реально завищені очікування від картини. Від неї багато вимагалося. Але як же приємно було не просто нарешті побачити це, а й пересвідчитися у тому, що більшість очікувань були виправдані. «Першому гравцю приготуватися» прекрасно знято і знаменує собою повернення творця «Індіани Джонса» та «Парку Юрського періоду» у велику гру. Сетинг не дає змоги відірватися від екрана (особливо це стосується, звісно, віртуального світу, хоча й наш теж показано досить непогано). Екшен-сцени (і не тільки-но екшен-сцени) – одні з найбільш винахідливих та епічних з усіх, що можна нині спостерігати у кіно. Посилань і відомих (або й іноді призабутих) образів просто сила-силенна, і вони абсолютно не обмежуються 80-ми, що додає актуальності, і чимало з них не просто згадуються, а й мають певну вагу у подіях. А ще тут є душевність і нотки суму та ностальгії, гумор і глузування, приємні центральні персонажі, багато світлих емоцій і справжній, правильний фан («Тихоокеанський рубіж: Повстання», я дивлюся на тебе). Та (ура) нормальне й виправдане 3D!
Так, це однозначно витвір, який акцентує на емоціях та сприймається передусім на емоційному рівні. Бо якщо зовсім заспокоїтися, то назовні випливають ті факти, що: частині дійових осіб бракує об’ємності; деякі сентенції надто незграбні; події, зосереджені в ОАЗі, можуть бути куди цікавіші, ніж ті, що у реальності (а співвідношення десь 60 на 40); а тривалість у 140 хвилин, я би сказав, відчутна. Також допустиме зауваження щодо перебору з наївністю та надлишку сентиментальності. І так, традиційна заява «книжка краще» доволі доречна…
Але тут наголошу, що до «Першому гравцю приготуватися» варто ставитися не лише як до ностальгійного потяга та CGI-фесту (високоякісного CGI-фесту!), а й як до… казки. Зі своїми умовностями; десь спрощеної; такої, що має промовляти насамперед до відповідної вікової аудиторії. І саме у цьому аспекті вона робить свою справу пречудово. Ну, ви зрозуміли: поблажливість не завадить.
До речі, промо-кампанія хоча й розкрила не так багацько змістових подробиць (на щастя), але про візуальні деталі цього не скажеш. Добре, хоч деякі моменти зберегли для сюрпризів на сеансі! Тож, нехай уже пізно це робити, закликаю ігнорувати трейлери.
Висновок
«Першому гравцю приготуватися» уявляє та візуалізує світ без меж і кордонів
«Першому гравцю приготуватися» – дещо не бездоганний витвір, але точно бездоганна розвага, яку дивишся з усмішкою та задоволенням, і яка захоплює дух та дарує фантастичні відчуття. Дитячо-сімейний блокбастер від тих і для тих, хто любить поп-культуру.
P.S. Це один із тих фільмів, заради яких ви маєте відвідати кінотеатр. Фільм, що створено спеціально для найбільшого екрана, який ви тільки зможете знайти поблизу.