Хочете побачити вельми непогану екранізацію відеогри? Чи, можливо, приємний і необтяжливий «літній» блокбастер? Або, наприклад, ефектне монстр-муві, де чергове американське місто наражається на нашестя кайдзю? Чи врешті-решт просто класну роботу неповторного «Скелі»? Що ж, тоді… вам ліпше пройти повз «Ремпейдж», бо він не пропонує анічогісінько із щойно переліченого. Це настільки прохідна, низькоякісна й байдуже зроблена стрічка, що резонним може бути хіба одне ключове запитання: невже вони думають, ніби досить великих монстрів і мегавеликої зірки, аби вдати, що твір не така полова?

«Ремпейдж»

«Ремпейдж»

«Ремпейдж» від Warner Bros. знятий режисером Бредом Пейтоном («Кішки проти собак: Помста Кітті Галор», «Подорож 2: Таємничий острів», «Розлом Сан-Андреас»). Окрім Двейна Джонсона, у фільмі зіграли Джеффрі Дін Морган, Наомі Гарріс і Малін Акерман. Герой «Скелі» – приматолог Девіс Окойе, який не дуже ладить із людьми, але легко знаходить спільну мову з тваринами. Найближчим його другом є горила на ім’я Джордж, якого Окойе свого часу врятував від рук браконьєрів. Унаслідок впливу невдалого генетичного експерименту Джордж починає мутувати: його розміри, сила і лють поступово зростають. Ба більше, невдовзі з’ясовується, що є інші тварини, перетворені на чудовиськ. Тепер вони знищують усе на своєму шляху, і зупинити справжню катастрофу може лише «Скеля»… тобто Окойе! А ще він спробує знайти спосіб удруге врятувати свого найкращого друга.

Сказати, що у новинки є огріхи – це не сказати нічого. Увесь «Ремпейдж» – один великий огріх. Із абсолютно бездарним сценарієм (безуспішно вимучити який намагалися аж четверо сценаристів), невиразною режисурою (хоча що можна очікувати від постановника із такою фільмографією) та переважно ніякими, дерев’яними акторськими потугами (не враховуючи Діна Моргана). А про внутрішню логіку, виправданість існування багатьох діалогів і навіть персонажів та хоча б імітацію правдоподібності можете забути моментально. Передбачуване, переповнене найочевиднішими ходами й жахливо затягнуте (хоча триває якісь 107 хвилин) кіно, у якому практично нема на що дивитися і точно нема чого слухати та яке майже вповні вивітрюється з голови одразу ж після перегляду (мені, звичайно, довелося дещо затримати в пам’яті, але тільки-но заради цього огляду!).

Здалося, буцімто стрічку готували аматори, які загалом-то зі свого кіноманського досвіду знають, які прийоми застосовувати для створення легкостравного (нехай і другорядного) продукту, та ще й мають напохваті добрий 120-мільйонний бюджет. Але як ці прийоми реалізувати на практиці для приготування не гнилого, а свіжого продукту, вони не відають ні сном, ні духом (і жоден бюджет ситуацію не виправить). Тому вийшло і утерто, і невміло, і дратівливо нудно. І знаєте, що? Правильність мого припущення була би не такою прикрою, як той факт, що ці люди не аматори!

Ну, і друга версія: студійним босам просто було начхати, що вони випускають на екрани. Аби тільки випустити хуткіше та виїхати на трендах (розвага зі «Скелею» у головній ролі та розвага з кайдзю). Оце вже схоже на правду…

Після сеансу я замислився: чи реально було би виправити або принаймні підрихтувати проект? І уявив собі два шляхи. Перший – вимкнути режим «so serious» і віддатися грайливому фану. Замінити нікудишню драматичну настроєність (що наповнює більшість хвилин фільму, але не працює в жодній із них) на пародійність і самоіронію. А окремі пласкі жартики й репліки не до теми на розгорнуту гумористичну спрямованість. Тоді це в теорії могло би бодай розважати.

Другий шлях – представити вдосталь обіцяного видовиська. Повністю зосередитися на винуватцях свята, себто на кайдзю, і прибрати частину персонажів-людей та мінімізувати ролі іншої частини. Тоді ми отримали б те, що справді захоплює та зрештою відповідає найменуванню. Оригінальна серія ігор – це монстри, які активно руйнують міста, принагідно годують один одного штурханцями… та й усе. Це чиста, прямолінійна забава без зайвих домішок, в основі якої – енергійний ігролад і прикольні чудовиська. А кіноадаптація сяк-так походити на першоджерело починає лише в останній третині! Саме тоді відбувається центральна для всієї стрічки атака на Чикаго, де можна трішки насолодитися хаосом, що його спричиняють модифіковані представники фауни. Але навіть якщо досидите до цього, ви не побачите більш ніж «трішки». Кілька кадрів тут, кілька кадрів там – ось і все видовисько. Хоча можна визнати, ті окремі хвилинки, де в центрі уваги виключно екшен у виконанні кайдзю, і хтось таки змушує камеру не відлучатися, є єдиними моментами, які на фоні всього фільму можна охарактеризувати як не такі провальні.

Чи гарантували б ці підходи гожий результат? Ні, але навряд чи було би гірше, ніж те, що нам підкинули. У такому разі «Ремпейдж» принаймні піднявся б до, як виявляється, не такого вже й досяжного рівня «непоганий примітивний блокбастер». Бо поки «примітивного» тут достолиха, а от «непоганого» і «блокбастеру» – щіпка.

А взагалі чи не найрозсудливішим міг бути третій шлях: «Дамо цій грі спокій, бо адекватно й високоякісно перенести її в інший формат однаково не зможемо!»

Висновок

«Ремпейдж» не являє собою ані вдалого фільму загалом, ані власне вдалої екранізації, ані хоча би просто задовільної попкорн-потіхи. Ледарське й безнадійне фіаско, яке варто сміливо пропускати. 

Усе! Тепер можна остаточно забути…


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.


Останнє з рубрики

12 хв
Огляди Кіно

«Ти — квач!»: дитячі забавки дорослих (огляд)

Вир емоцій, безумства, повного треша викликав перегляд нової комедії «Ти — квач!» Джеффа Томсіча. Здавалося б на перший погляд такі безглузді речі, дитячі забавки, але сюжет вартий уваги. Перші кадри: «Засновано на реальних подіях» і крутий музичний трек уже говорять самі за себе. За основу сценаристи Марк Стейлен та Роб МакКиттрик обрали матеріали газети «The […]


15 хв
Огляди Кіно

«Вісім подруг Оушена»: ідеальна крадіжка (огляд)

«Вісім подруг Оушена» — це просто бомба уповільненої дії. Я довго чекала на прем’єру цього фільму: сюжет супер, акторки просто неперевершені, суто «жіночий» кримінал. Цікава картина, без напрягу, насилля, непередбачуваних моментів. Мій робочий тиждень завершився просто прекрасно. Нестандартне продовження всім добре відомої історії, з гучним прізвищем Оушен, заслуговує уваги кінолюбителів. Історія бере свій початок з […]


23 хв
Огляди Кіно

«Світ Юрського періоду 2»: генетичний експеримент (огляд)

Якщо ви досі не вірите в існування мезозойської ери або простими словами в динозаврів, то цьому є пряме підтвердження. Вдруге Universal Pictures разом із режисером Хуаном Антоніо Байоном довели, що світ Юрського періоду панував на планеті. Це був п’ятий фільм у серії «Парк Юрського періоду», створеної Стівеном Спілбергом понад двадцять років тому. «Світ Юрського періоду […]


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: