Огляд фільму про найдрібнішого супергероя – Людина-Мураха

«Людина-мураха» – це дванадцяте за рахунком творіння кіновсесвіту Marvel. Подивившись трейлер до фільму в мене зовсім не було бажання йти на нього в кіно, адже навіть в трейлері все виглядало дуже по-дитячому. Інтуїція мене знову не підвела. Фільм вийшов дуже слабеньким.

І так, фабула фільму «Людина-мураха», оповідає нам про Скотта Ленга, який тільки но вийшов з в’язниці, де провів останні 3 роки за пограбування. І відразу ж відчуває на власній шкурі як не солодко після «нар», адже йому не вдається знайти якусь «путящу» роботу, з дочкою колишня дружина не дозволяє бачитися, а на рахунках нулі. І тут з’являється такий собі доктор Хенк Пім, який пропонує допомогти Скотту налагодити своє життя, і стати справжнім героєм для дочки. Для цього йому необхідно стати Людиною-мурахою і захистити світ від загрози, що насувається, а заодно і локально протистояти Месникам.

На жаль проект, ще до початку зйомок (хоча є теорія, що вже на перших стадіях зкойомок) крісло режисера покинув Едгарт Райт, який присвятив «Мурасі» величезну кількість часу. Але те, що він покинув пост режисера фільму не означає, що він зовсім покинув фільм. Едгарт залишився одним зі сценаристів фільму, а Пейтон Рід повідомив, що багато з ідей Райта залишили і втілили на екрані. Що стосується фільму, то це безсумнівно найбільш сімейний фільм з даної серії, в якому красиво показали ставлення батька і доньки, Скотта – який готовий піти на все, щоб догодити і захистити свою дочку. При цьому, це стало стандартом, що фільмі з кіновсесвіту Марвел мають багато непоганого гумору, який заходить на ура.

Тай взагалі, основна ставка, як і в «Вартових Галактики», зроблена на гумор, який хоч трішки збалансовував надто простий сюжет, що вираховується в два кроки. Весь фільм сидиш і ловиш себе на думці: блін так халтурно писати сценарії і я можу. Де беруть в сценаристи Marvel?. Реально, два останні фільми цього кіновсесвіту не відрізнялися свіжістю і оригінальністю. Натомість щоб хоч якось відпрацювати фільм, сценаристи «тупо» наповнюють його різними голлівудськими кліше. На кшталт, ідеш в бій – поцілуй доньку. Якщо герой двічі за фільм подивився в очі дівчині – вони по вуха закохані (тобто просто подивилися один на одного, ніяких поцілунків чи обіймань, поглянув і все. Все, ви романтична пара!). Як ви могли здогадатися з попередньої репліки, любовна історія в фільмі «Людина-мураха» притягнута за вуха, ще сильніше ніж та що була у Чорної Вдови та Халка в останніх «Месниках».

Але кому не щастить в коханні, тому щастить в чомусь іншому. Є відчуття, що «Marvel» продали душу дияволу в обмін на надприродне чуття в питаннях кастингу. Інакше неможливо пояснити їх вміння точково обирати акторів, в яких ніхто не вірить і перетворювати їх на скажені газонокосарки по «зрубанню бабла». Спочатку вони піднесли на Олімп колишнього наркомана і злочинця – Роберта Дауні молодшого, потім в тому ж напрямку пішов колись бездомний – Кріс Пратт. Тепер же, щасливий квиток витягнув Пол Радд, раніше знаменитий в основному ролями кращих друзів головних героїв у комедіях Джадда Апатоу. Чесне слово, якщо «Марвел» оголосять, що Чорну Пантеру зіграє Джона Хілл, я вже встану в чергу за квитком, як ті ґаджетоммани за новим iPhone і почну відраховувати дні до прем’єри.

Поки що невідомо, чи вдасться Полу Радду зістригти таку ж кількість грошей, як і його «паперєдніки», зате в образ свого героя він потрапив на всі сто. Персонаж Скотта Ленга, частково увібрав в себе «найкраще» від Тоні Старка і Зоряного Лорда. Але ж, шановне панство, класних героїв багато не буває. Вже краще провести дві години в суспільстві дотепного і привабливого пройдисвіта, ніж споглядати, як Капітан Америка хмуриться з виразністю цегляної кладки. (До речі, саме через цей його покер-фейс, наступну картину «Капітан Америка: громадянська війна» вирішили розбавити залізною людиною).

Ще трішки про акторів, список яких не завершується на одному лише Полу Радді. Одного з головних персонажів грає Майкл Дуглас, який як справжній ветеран кінематографа хвацько править балом і всіма, хто попадається йому під руку. Особливо в початковій сцені фільму. Чарівна Еванджелін Ліллі – відточує майстерність бойової подруги Людини-мурахи. Але на жаль, її героїня надто порожня, щоб на ній сильно зациклюватися, чи то не вистачило клепки сценаристам до кінця прописати образ персонажа, чи то хронометражу бракувало.

Роль антагоніста приміряв на собі Корі Столл. Його образ був прописаний зовсім вже схематично. Віриться йому важко, але коли він одягається в костюм лиходія у глядачів нічого не залишається, як з розмаху зненавидіти його (творці довгий час готують нас до цього, постійно показуючи, який він нехороший). А на останок, Майкл Пенья і його банда – комедійний склад картини, завдяки дубляжу, вони стають ще смішніше і витягають деякі сцени фільму тільки завдяки своєму неординарному таланту і харизмі.

Фініш. «Людина-мураха» – це звичайнісінькій літній блокбастер, в якому актори просто зіграли свої ролі і спокійно пішли. В якому спецефекти не вражають уяву. А єдине, що хоч якось збалансовує надто простий сюжет, так це гумор. Причина появи цього фільму дуже проста, це «вимушена потреба» познайомити нас з черговим супергероєм з кіновсесвіту «Marvel» (адже треба якось пояснити його появу в наступних Месниках). А також зрубати з нас ще бабла.