Огляд фільму про вражаючий світ динозаврів – Світ Юрського Періоду

Двадцять два роки тому екрани всього світу заполонили вони – «Щелепи з кігтями», фільм про стародавніх рептилій, що вимерли мільйони років тому, але завдяки сучасним спецефектам і старанням аніматроніка змогли ожити у фільмі такого відомого режисера, як Стівен Спілберг. Так, безумовно, спроби зняти фільм про динозаврів робилися і до цього, але лише Спілбергу вдалося викликати підвищений інтерес у публіки завдяки тому що він в рівних пропорціях зміг змішати страшилку, пригодницьке кіно і казку. Коктейль вийшов просто неймовріний, але за 22 роки «сінематогроф» зробив величезний стрибок вперед, і тепер цим вже нікого не здівуєш, а солідні за якістю спецефекти вам зроблять і прості аматори в своїх підвалах за Чізбургер меню з картоплею по селянські і колою. Тож давайте разом розберемося, наскільки успішним вийшов новий фільм франшизи з присмаком доісторичних  рептилій – Світ Юрського Періоду.

На екрані перед глядачем розгортаються по-справжньому якісна картинка, добре промальовані і реалістичні динозаври, з повадками, схожими на справжніх хижаків. Додамо сюди красиві види джунглів, і динаміку сюжету, яка не просідає аж до самого фінішу. Сподіваюсь ви розумієте, що враховуючи перезапуск цієї франшизи, нас потрібно було знову познайомити зі світом парку юрського періоду, тож тривале і естонське введення в саму ідею фільму було неминуче. Дуже забавило те, що за сюжетом новий парк – це перебудований парк 92-93 років, коли вийшли фільми «оригінального Юрського періоду». Але тут вже свої історії.

Коли динозаври вибираються назовні, починається той самий екшен, який злегка не дотиснули до повноцінного «фільму-катастрофи», а потенціал був відмінний. Вся увага приділена центральним героям фільму, а от решта 20 з гаком тисяч відвідувачів парку залишаються якось за межею подій, деколи складається враження, що їх і немає, крім однієї масової сценки. З логікою і реальністю в цього фільму великі проблеми. Ці трабли постійно кидаються в очі, навіть коли намагаєшся від них відключитися і отримати насолоду від самого екшену. Сам же сценарій вираховується за секунди і якихось несподіванок не побачите (Йой – тут вже нічого не поробиш, адже у динозаврів тільки одна думка «Їсти-їсти-Жерти»!!).

Акторський склад це напевно та магічна паличка, яка має можливість зіграти на користь фільму, але вона також дала збій. Актори підібрані класно. Кріс Прат – просто неперевершений, і ще раз довів що він круто виглядає не тільки поруч з єнотами, а ще й як пастух Динозаврів. Виконавиця головної жіночої ролі Брайс Даллас Ховард, її героїня Клер також були цікавими (принаймні чоловічій частині аудиторії), те як вона долала всі перешкоди, як сперечалася з Оуеном як вона врятувала життя йому в битві з Птеродактілямі- це було весело і доречно.

Дует «малоліток», Нік Дж. Робінсон та Тай Сімпкінс, натомість, не зміг запевнити мене в справжності подій, що відбувалися на екрані. Дуже порадувала поява Вінсента Д’Онофріо, який вважається еталонним антагоністом завдяки ролі Фіска в серіалі «Шибайголова». На жаль, його роль в цій картині надто вже картонна і в ньому одразу вираховується поганець, з простою філософією, яку озвучив доктор Грант в третій частині «Парку Юрського Періоду» –  «Найбожевільніші речі робилися з кращих спонукань». Також варто згадати появу в фільмі Омара Сі («1+1, Недоторкані»), Б.Д. Вонг («Фокус»), Ірфан Кхан («Міліонер з нетрів»).

«Світ Юрського періоду», на відміну від «Парку», увійде в історію не як ідеал в жанрі, а просто як відмінний літній блокбастер, або ж краще навіть сказати атракціон (Взагалі то «майстер атракціонів» Бей, ще минулого року намагався просунути динозаврів на великі екрани, благо в нього це вийшло так собі), але класикою він точно не стане. Враження залишилося суто позитивними, але на шедевр фільм все одно не тягне.