Зима – золотий час для кіно. М’які крісла-дивани, акційний поп-корн та привітно усміхнений персонал – у гонитві за відвідувачами власники кінозалу разом із піар-відділом готові на все і навіть більше. Але мало який кінотеатр може подарувати більш реалістичну подорож у часі, просторі та реальності, ніж IMAX.
Насправді ж технології IMAX вже 46 років. Її в далекому 1970-му запатентували четверо канадців. І вже через рік у Торонто відкрився перший IMAX-кінотеатр – у формі велетенського дзеркальної кулі. Відтоді архітектори всього світу змагаються у прагненні вразити глядачів ще до сеансу – і це їм вдається! Задивитися на таку красу – і можна запросто запізнитися на перегляд.
IMAX – скорочення від Image Maximum – це широкоформатна кінематографічна система. Фільми в IMAX-і знімаються на кіноплівку, яка завширшки удвічі більша за звичайну – 35-міліметрову. Кадри на плівці IMAX розташовані горизонтально, і якраз тут розмір дійсно має значення – зображення у такому форматі має роздільність у 70 мегапікселів і просто вражає своєю чіткістю та реалістичністю! А от зали IMAX мають максимум 14 рядів крісел, інакше вся магія – зникає. Тут фішка – у гігантському екрані та особливій геометрії посадки глядачів. До речі, кожну залу такого кінотеатру особисто проектують спеціалісти компанії IMAX. Враховують навіть найменші деталі. Наприклад, ширина зали має бути більшою за довжину, а крісла передніх рядів – в жодному разі не потрапляти до поля зору тих, хто сидить позаду. Власне, погляд кожного глядача прикутий періодично до поп-корну з колою, але більшість часу – до екрана. Основний козир кінотеатрів IMAX – це те, що глядач не бачить меж екрану. Саме це створює відчуття повного занурення у реальність фільму. Тож будьте обережні, обираючи сеанс – навряд чи вам хочеться опинитися в кхм… ігровій кімнаті Крістіана Грея або дивитися на гіперреалістичні волохаті ноги його партнерки.
Попри те, що IMAX існує вже не перше десятиліття, технологія виробництва фільмів у цьому форматі досі недосконала. Обладнання – надзвичайно голосне та важке. Оператору, який прагне знімати IMAX-камерою, доведеться не один тиждень попотіти у спортзалі – адже важить вона близько 100 кілограмів, а це не кожному до снаги. Саме тому знімати деякі епізоди, особливо з рухомою камерою – той ще квест на витривалість. В IMAX знімають лише найбільш видовищні сцени фільмів. Інші кадри, а інколи – навіть і весь фільм – знімають на звичайну плівку, сканують та адаптують під потрібний формат. Зокрема, камерами IMAX частково знімали Життя Пі, Стартрек: Відплата, Темний лицар та восьмий епізод культових Зоряних воєн.
Єдиний аргумент проти кінотеатру IMAX – це вартість квитків. Якщо у звичайному столичному кінотеатрі квиток коштує в середньому 70 гривень, в IMAX-і ціни без пільг починаються від 100. Тут у формату IMAX є один безперечний плюс – зйомки на адаптацію фільму коштує занадто дорого для режисерів третьосортних фільмів, тож ви маєте майже стовідсоткову гарантію, що, заплативши чималі гроші – побачите якщо не глибоко інтелектуальну стрічку, то принаймні точно якісну та видовищну. Як правило, після придбання квитка на вечірній сеанс тут гаманець худне на 120-130 гривень.
Може здатися, що власники IMAX-у почуваються приблизно так. Однак насправді – обладнати та обслуговувати IMAX – не дешеве задоволення. Наприклад, у Києві залу під такий кінотеатр спеціально виділили ще під час будівництва Блокбастеру. А у тому, де саме переглядати фільми – кожен сам собі пан. Я можу впевнено сказати одне – IMAX вартий своїх коштів.