Фабула фільму – “У центрі уваги”
В основу стрічки лягло журналістське розслідування газети The Boston Globe. Ціла група авторів копала під бостонську митрополію і, врешті-решт, відрила педофільський скандал. Вони зуміли довести, що деякі священики Бостона приставали до дітей, при цьому кардинал і архієпископ міської церкви Бернард Лоу про це знав і нібито покривав їх. Після публікації скандал розгорявся все сильніше і сильніше за принципом ланцюгової реакції, і, в результаті, призвів до відставки кардинала Лоу. До того ж, бостонська церква виплатила мільйони компенсації і закрила більше півсотні парафій.
Інформація до фільму “У центрі уваги”
- Назва: У центрі уваги / Spotlight
- Прем’єра в Україні: 4 лютого 2016 року
- Країна: США
- Режисер: Томас МакКарті
- Студія: Open Road Films, First Look Media, Participant Media
- Жанр: біографія, драма, історія
- Прем’єра (у світі): 25.11.2015
- У ролях: Марк Руфало, Майкл Кітон, Рейчел МакАдамс, Лів Шрайбер, Джон Слетері, Білі Крудап, Стенлі Тучі та інші.
Цікаві факти:
- Сценарій цього фільму був внесений в чорний список 2013 року, його виключили навіть з номінації «Кращий сценарій року».
Коли Майкл Кітон отримав роль, ще до того, як він познайомився з реальним Уолтером Робінсоном, актор почав спостерігати за журналістом без його відома в торговому центрі неподалік від його будинку. У його розпорядженні були також відео та аудіоматеріали із записами Робінсона. У їх першу зустріч Уолтер навіть злякався і запитав Майкла, звідки він стільки знає про нього, адже вони тільки що познайомилися.- Єдине, чого боявся Майкл Кітон, коли погоджувався на роль, був бостонський акцент. Але після перегляду відео з реальним Уолтером Робінсоном він переконався, що це не проблема, оскільки той розмовляє майже без акценту, і відтворити його манеру мови буде досить легко.
- Під час кожної перерви в зйомках, актор Марк Руфало, просив Майкла Резендеса, роль якого він грав, вимовити для нього свої репліки.
- На столі Майкла Кітона в рамці стоїть фотографія реального Уолтера Кітона, де він знятий разом зі своєю дочкою Джесікою в 2000 році. А поруч – фотографія Кітона, обіймає актрису Олену Стайтелер, яка зіграла його дружину Барбару у фільмі.
- Майкл Кітон, щоб домогтися максимальної схожості зі своїм персонажем, проводив багато часу з реальним Уолтером Робінсоном. Згодом той сказав: «Я ніби дивлюся на себе в дзеркало, але не можу контролювати своє відображення».
- Справжній Уолтер Робінсон зізнався, що після перегляду фільму у нього виникло бажання попросити вибачення у багатьох людей, у яких він брав інтерв’ю.
- Коли справжній Уолтер Робінсон приїхав на знімальний майданчик, він був дуже вражений, що Майкл Кітон виглядає його точною копією. Він друкував, немов друкарка двома пальцями, дивлячись крізь окуляри на старенький, зразка 2001 року, монітор.
Екране оформлення (назва фільму, титри) виконано шрифтом Miller, який в газеті The Boston Globe зазвичай використовують для заголовків і основного тексту.- Справжній Майкл Резендес сказав: «Спостерігати за Марком Руфало – це як реконструювати п’ять місяців власного життя, дивлячись у дзеркало кімнати сміху».
- Коли Марк Руфало приїхав на першу зустріч до Майкла Резендерсу, він привіз із собою ноутбук і iPhone, щоб записати його голос.
- Співробітники газети The Boston Globe дуже допомогли творцям фільму у всьому, що стосувалося сценарію, гри акторів, костюмів і декорацій.
- Репортер Бен Бредлі-молодший (в цьому фільмі його грає Джон Слетері) – син головного редактора газети «Вашингтон пост» Бенджаміна Бредлі, який в 1970-х роках курирував журналістське розслідування Уотергейтського скандалу.