5 Жов, 2017

Фізики-теоретики довели, що наша реальність – не матриця

Фізики-теоретики Зохар Рінгель і Дмитро Ковріжін з Оксфордського університету спростували гіпотезу про те, що наша реальність може бути комп’ютерною симуляцією, на зразок матриці з однойменного фільму.

В основі гіпотези лежить припущення, що якщо в розпорядженні майбутніх поколінь виявляться величезні обчислювальні можливості, цілком можливо, що вони можуть запустити детальний симулятор історії минулого. І він буде настільки правдоподібний, що персонажі всередині нього (тобто ми з вами) будуть мати свідомість.

Однак, провівши моделювання квантової системи, Рінгель і Ковріжін встановили, що для симуляції всього декількох квантових частинок потрібні  безмежні обчислювальні ресурси. Вони будуть зростати в геометричній прогресії з ускладненням системи.

«Зберігання подібної матриці з 20 спінів потребує терабайта RAM, – сказав Ковріжін. – Якщо спробувати екстраполювати модель до декількох сотень спінів, то на створення комп’ютера з такою пам’яттю потрібно більше атомів, ніж є у Всесвіті».

Іншими словами, якщо взяти до уваги фактор складності квантового світу, то ніяка традиційна комп’ютерна симуляція не впорається з обчисленнями.

Комп'ютерна симуляція

Комп’ютерна симуляція

Можливо, наш Всесвіт і не матриця, але він цілком може виявитися величезною голограмою. Так вважають канадські, італійські та британські вчені.  Вони знайшли квантові підтвердження висунутої в 1997 році гіпотези.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

  • Iaroslav T

    Стоп, але ж це не доказ!
    Довели тільки те, що потрібно дууууууууууууууже багато оперативної пам’яті і все!)
    Але це не доводить, що ми не в матриці))

  • Сергій Білоног

    Ну вони ж опираються на те яким є наш світ. А який світ поза матрицею ніхто не знає. Тобто вони довели, що якби світ поза матрицею був точно таким самим як і в нас, то машини, які мають забезпечувати матрицю не матимуть достатньо обчислювальних ресурсів. Але той світ може кардинально відрізнятися від нашого, можливо, ми для них – як ті ж самі примітивні 2D об’єкти для нас

  • Влад

    Не спинив, а спiнiв.

  • Влад

    Насправді світ це бублик. Не має ні початку, ні кінця.