Більшість опитаних не довіряють медичним державним закладам, низько оцінюють їхню роботу та не бачать прогресу у реформуванні системи охорони здоров’я. Про це свідчать дані червневої хвилі опитування Kantar online TRACK. Однак за останні п’ять років помітна тенденція до підвищення рівня довіри до медичних державних закладів. Станом на червень поточного року медичним державним закладам довіряють 44% українців ( проти 25 % у вересні 2015 р.).
- Абоненти Київстар можуть користуватися додатком Spotify без тарифікації трафіку
- В додатку Дія з’явиться електронний ІПН
- На платформі «Дія.Цифрова освіта» презентували новий освітній серіал для вчителів
Примітка. Опитування репрезентує міське населення України, яке користується Інтернетом у віці 18-55 років за статтю, віком, типом населеного пункту, регіону (проникнення інтернету в цій групі – 84%). Обсяг вибірки 1000 респондентів. Квотна вибірка. Квоти за статтю, віком, регіоном, розміром населеного пункту. Дата польових робіт: 16-30 червня 2020. Дослідження проведене за ініціативи та фінансування Kantar Україна.
За словами Світлани Хобти, Керівниці проєкту Kantar online TRACK, в українців зростають очікування від системи охорони здоров’я та критичність її сприйняття в умовах пандемії.
«Реформу системи охорони здоров’я респонденти розуміють частково і не певні, що вона поліпшить їхнє життя. Більш позитивно щодо неї налаштовані респонденти з кращим матеріальним становищем і вищим доходом».
Сприйняття українцями системи охорони здоров’я
Половина опитаних вважають, що система охорони здоров’я України не справляється з пандемією коронавірусу. 20% респондентів вважають, що справляється, 30% – не визначилися з відповіддю.
Четверта частина українців добре розуміють завдання нинішньої реформи охорони здоров’я (26%). 14% вважають, що нинішня реформа охорони здоров’я поліпшить їхнє життя – і це на 3% менше, ніж минулого року. 31% опитаних знають мету реорганізації закладів охорони здоров’я в регіонах в межах реформи.
Мешканці Півдня та респонденти з низьким матеріальним становищем частіше за вибірку в цілому не розуміють завдань нинішньої реформи охорони здоров’я (40% та 41% проти 31%). Респонденти з матеріальним станом вище середнього та доходом на особу 10 000 грн і більше частіше добре розуміють завдання реформи (34% та 33% проти 26% по вибірці в цілому). Крім цього, вони також частіше вважають, що нинішня реформа покращить їхнє життя (по 20% проти 14% по вибірці в цілому). Протилежну думку частіше висловлюють мешканці Сходу та респонденти віком 41-55 років (59% та 60% проти 51%).
Мету реорганізації закладів охорони здоров’я в регіонах частіше знають респонденти з доходом на особу 10 000 грн і більше (39% проти 31% по вибірці в цілому). Респонденти з низьким матеріальним становищем частіше не знають нічого про це взагалі (16% проти 10%).
В українців відсутня одностайна підтримка ініціатив
системи охорони здоров’я в Україні
Близько половини опитаних зазначили, що краще утримувати зайву кількість мед. персоналу та лікарняних місць, але бути готовими до екстрених ситуацій (46%). На думку Світлани Хобти, це може бути зумовлене поточною ситуацією з поширенням коронавірусу. Реформу системи охорони здоров’я описувала альтернатива про скорочення кількості мед. персоналу та лікарняних місць, але звільнення грошей для розвитку сфери охорони здоров’я. Її обрали 29% респондентів. Четверта частина опитаних не визначилися з відповіддю (25%).
Одним з нововведень у рамках реформи системи охорони здоров’я в Україні є запровадження сімейної медицини. 39% респондентів вважають, що сімейний лікар краще веде своїх пацієнтів, ніж звичний терапевт. 31% підтримують протилежну позицію, ще 30% вагаються з відповіддю.
Респондентам було запропоновано обрати, чиї рішення у системі охорони здоров’я вони підтримують більше – колишнього міністра МОЗ Уляни Супрун чи нинішнього міністра МОЗ Максима Степанова. 42% обрали нейтральну позицію, 31% підтримали Уляну Супрун, 27% – Максима Степанова.
Респонденти з доходом на особу 10 000 грн і більше частіше підтримують скорочення кількості мед. персоналу та лікарняних місць для звільнення грошей на розвиток сфери охорони здоров’я (38% проти 29% по вибірці в цілому), а також частіше підтримують рішення Уляни Супрун у системі охорони здоров’я (39% проти 31%).
Доступні ліки
Більшість опитаних знають про програму «Доступні ліки»: 9% знають і скористалися програмою, 50% – знають, але не скористалися нею. 31% опитаних чули про програму, але конкретно не знають. 10% нічого не знають про «Доступні ліки». Мешканці Києва та Півдня частіше за вибірку в цілому нічого не чули про програму взагалі (18% та 17% проти 10%).