Топ-5 новин в світі безготівкових розрахунків в Україні та за її межами

Перехід на безготівкову оплату – мета розвитку багатьох фінансових систем світу. Безготівкові розрахунки допомагають зробити сферу комерції максимально прозорою як для покупця, так і для продавця. Крім того, це спосіб уникнути багатьох видів фінансового шахрайства і захистити екологію планети.

Читайте Cashless Digest, щоб бути в курсі останніх подій в сфері безготівкових розрахунків як в Україні, так і за її межами. Слідкуйте за діяльністю Асоціації ЄМА в питаннях розвитку безготівкових оплат в нашій країні!

1. Зниження суми готівкових розрахунків фізичних осіб до 50 тисяч гривень: що це дає?

З 4 січня поточного року готівкові розрахунки між українцями обмежені сумою в 50 тисяч гривень на добу. Раніше ця сума становила 150 тисяч гривень.

Під обмеження підпадають:

• розрахунки між фізичними особами за договорами купівлі-продажу (які вимагають посвідчення нотаріусом, наприклад, покупка нерухомості або автомобіля);
• розрахунки між фізичними особами і підприємствами (тобто всі операції купівлі / продажу товарів і послуг)

Між двома підприємствами розрахунки готівкою, як і раніше, лімітовані сумою в 10 тисяч гривень на добу. Якщо сума угоди перевищує зазначену, оплату необхідно проводити за допомогою безготівкових платіжних інструментів або через касу банку. До речі, фінансовому моніторингу підлягають операції, сума за яких склала 150 тисяч гривень і більше.

За словами заступника директора департаменту стратегії реформування Національного банку України Руслана Кравця, українці навряд чи серйозно відчують наслідки нововведення на собі.

«Понад 95% фінансових операцій в Україні не перевищують готівковий ліміт в 50 тисяч гривень», – каже експерт, зазначаючи, що нові правила торкнуться, насамперед, великих покупок, таких як придбання автомобілів або коштовностей. Втім, дорожче 50 тисяч гривень в Україні не тільки, наприклад, антикваріат або предмети мистецтва, також цю суму може перевищити вартість хорошого комп’ютера, великої побутової техніки або меблів. Туристичні путівки теж нерідко коштують більше…

Зрозуміло, що обмеження для розрахунків готівкою потрібні, перш за все, для виведення платежів (а з ними і доходів і витрат громадян і підприємств) зі сфери «сірої» або «чорної» економіки. Безготівкове суспільство, в ідеалі, це суспільство, позбавлене ??корупції, де всі угоди «відкриті» і всі учасники сплачують податки.

Однак для України така ідея поки що звучить утопічно. Для її реалізації потрібно, наприклад, істотно підвищити платіжну інфраструктуру, збільшивши кількість POS-терміналів, а також розвиваючи технології e-commerce, сферу електронних грошей і мобільних платежів. Зараз же можна говорити про брак терміналів в більшості регіонів України, особливо в невеликих містечках і селах.

Як зазначає Руслан Кравець, все ж ліміт в 50 тисяч гривень досить великий, щоб практично всі угоди українці могли проводити за допомогою готівки, крім особливо великих. Якщо мова йде про велику покупку, то напевно у продавця знайдеться можливість прийняти оплату безготівковим розрахунком. Навіть відсутність терміналу – не перешкода, якщо можна зробити грошовий переказ на рахунок продавця.

Руслан Кравець зізнався, що вирішив провести експеримент і прожити місяць, розраховуючись всюди тільки карткою: «Є один продавець кави на вулиці, у якого я завжди купую, але там приймають лише готівку. Я сказав йому знайти спосіб прийняти платіж від мене без готівки, інакше він втратить покупця. І продавець знайшов такий спосіб – я почав перераховувати гроші йому на рахунок».

Основна перешкода на шляху розвитку безготівкових платежів – це небажання продавців і покупців «світити» свої доходи і витрати. З тим рівнем корупції, яка є в державі, це не дивно.

На думку керівника Асоціації ЄМА Олександра Карпова, без змін у податковій політиці домогтися від підприємців більшої чесності практично нереально. До слова, фахівці ЄМА направляли до Національного банку України і Кабінету міністрів України свої рекомендації щодо зниження суми готівкових розрахунків між українцями до 25 тисяч гривень на добу. Ця сума, на думку експертів, більше відповідає реаліям, виходячи з середньої зарплати українців (за словами Руслана Кравця, в середньому, співвітчизники отримують близько 5 тисяч гривень на місяць. – Ред.). Як вважають в ЄМА, зниження суми готівкових розрахунків до 25 тисяч гривень більшою мірою сприятиме досягненню поставлених Нацбанком цілей переходу до безготівкової економіки в Україні (за прогнозами регулятора, в 2020 році частка безготівкових розрахунків повинна скласти близько 50%, в 2016 році цей показник дорівнював 35%). Однак, перехід до ліміту в 50 (або 25) тисяч гривень на добу неможливий без внесення змін до Постанови №878 КМУ, яка блокує масовий перехід і прийом усіма суб’єктами господарювання в Україні безготівкових інструментів і технологій, а також контролю держави за розвитком безготівкового суспільства.

Цілі, які хоче досягти Нацбанк України, обмежуючи готівкові розрахунки:

• легалізація доходів і витрат фізичних осіб;
• прозорість угод між фізособами і підприємствами;
• зменшення частки тіньової економіки;
• зменшення корупції;
• розвиток сфери безготівкових розрахунків.

Руслан Кравець зазначає, що сьогодні розрахунки готівкою переважають не тільки «завдяки» продавцям, які не хочуть використовувати термінали або електронну комерцію, а й внаслідок збереження застарілих форм оплати, наприклад, в транспорті. Питання про єдину безготівкову форму оплати проїзду вже стоїть дуже гостро. Те ж і з обов’язковими платежами (комунальними, наприклад), які багато українців, як і раніше, здійснюють готівкою. Якби можна було говорити повністю про легальні доходи громадян, то була б доречною існуюча в Європі система «списування» з банківського рахунку (система «Дайрект Дебіт») необхідної суми для оплати комунальних платежів. На жаль, все це поки що лише в планах. Тим часом, в соцмережах вже активно обговорюють тему зниження граничної суми для розрахунків готівкою. Є прихильники нововведення, знаходяться і ті, хто вважає, що нова норма лише збільшить кількість «сірих» угод …

2. Українці з маленьких містечок навіть частіше платять через Інтернет, ніж мешканці мегаполісів

Мешканці великих міст частіше розраховуються карткою в магазинах, кафе, ресторанах та інших торгових точках. Про це свідчать результати дослідження, проведеного компанією «Gemius Україна» і Української міжбанківської асоціацією членів платіжних систем ЄМА в жовтні-листопаді 2016 року.

За даними опитування серед українців 14-69 років, 71% респондентів з великих міст (з населенням понад півмільйона жителів) частіше і охочіше платять карткою за товари та послуги. Цьому сприяє, очевидно, і більш розвинена платіжна інфраструктура в великих містах, де кількість POS-терміналів значно більше, ніж в невеликих населених пунктах. Традиційно, вимірюється число POS-терміналів на мільйон користувачів платіжних карток. Поки що лише Київ відповідає європейським стандартам в цьому питанні (7,5 тисячі POS-терміналів на 1 мільйон користувачів).

65% опитаних з міст, де проживає від 101 до 500 тисяч осіб, підтвердили, що також часто платять карткою. У містах з населенням до 100 тисяч людей цей показник нижчий – лише 45%. У невеликих містечках до 50 тисяч чоловік – лише 41%. А в селах карткою платять 26%. Необхідно уточнити, що опитування проводилося онлайн, тобто в ньому брали участь активні користувачі Інтернет.

Проте в питаннях здійснення онлайн-платежів жителі великих міст навіть поступаються мешканцям з містечок з населенням до 50 тисяч осіб. Не дуже суттєво (47% проти 48%), але, тим не менш, показово. Виходить, що респонденти, які проживають в невеликих містечках аж ніяк не менш активно купують і платять за послуги в Інтернет!

Для порівняння, цей показник в містах з населенням від 51 до 100 тисяч осіб становить лише 22%, а в містах, де живуть від 101 до 500 тисяч людей, – 39%.

3. Заробітна плата в конверті «гальмує» розвиток безготівкового суспільства

На жаль, якщо судити за розмірами податків які надійшли від українців, в нашій країні офіційно працевлаштовані лише десять з половиною мільйонів осіб. Однак реальне число працездатних і працюючих українців майже в два рази більше!

Дані надала Державна фіскальна служба, яка і підрахувала, що лише 10,5 мільйонів співвітчизників сплатили податки. Решта, мабуть, отримують зарплату «в конверті». Втім, не обов’язково платити готівкою, «в конверті» – це будь-яка «сіра» заробітна плата, в тому числі перерахована повністю, або частково, на банківську картку.

Як каже голова ДФС України Роман Насіров, в розпорядженні податківців документи, які свідчать, що навіть керівники підприємств часом заробляють в місяць тільки мінімальну зарплату (яка в 2016 році становила 1600 грн.). Очевидно, що заробітки, зазначені в офіційних документах, «липові», а реальні доходи підприємств і їх співробітників залишаються «в тіні». До речі, за відомостями ДФС, «мінімалку» отримували до 40% всіх офіційно працюючих українців.

Все це говорить не на користь розвитку сфери безготівкових платежів, хоча фізичні особи, звичайно, можуть спокійно розраховуватися карткою, на яку надійшла «сіра» зарплата. Однак мета безготівкової економіки в тому, щоб зробити всі доходи і витрати максимально прозорими (тобто – вивести з «тіні»), а стимули для цього державні чиновники все ніяк не можуть придумати.

Навіть політики і ті зберігають свої заощадження в готівці, якщо вірити звітам в електронних деклараціях, зробленими в 2016 році. Дані обробки близько 90% декларацій свідчать, що 6,7 мільярда гривень (з 9,2 мільярда) в «кишенях» можновладців – це готівка, «живі» гроші.

Тим часом, Нацбанк у своїй презентації, присвяченій стану Cashless економіки в Україні, виділяє «сіру» зарплату одним з основних факторів гальмування розвитку безготівкових розрахунків. Оскільки велика частина нелегальних доходів все ще надходить у вигляді готівки (і підприємствам, і їх співробітникам у вигляді зарплати), то ці гроші проходять «повз» банківських карт, практично не беручи участі в розвитку безготівкових платежів і сервісів.

4. Молодь віддає перевагу онлайн-платежам та інноваційним сервісам

Молоді люди до 35 років більше схильні до використання платіжних онлайн-сервісів та інших «сучасних» фінансових технологій. Експерти компанії Facebook проаналізували фінансові переваги молодої аудиторії, представників так званого «покоління міленіалс» (21-34 роки).

З’ясувалося, що «міленіалс» готові використовувати нові фінансові інструменти, які б замінили банки (на користь цього висловилися 45% респондентів; опитування проводилося в США). 49% опитаних обирають мобільний банкінг, а 77% постійно використовують смартфон.

При цьому представники молодого покоління мало думають про пенсії та заощадження на старість (лише 8% респондентів стурбовані цим питанням, проте 54% вважають, що накопичення заощаджень роблять їх більш відповідальними, причому тільки 20% розглядають ці накопичення як «рятувальний круг» в разі виникнення форс-мажору). Натомість, як відзначають в висновках експерти Facebook, «міленіалс» готові експериментувати з новими видами платіжних технологій, а більшість питань фінансового планування готові довірити консультантам (в тому числі, роботизованим).

Українські «міленіалс» більш стримані у виборі новітніх технологій – лише 39% молодих людей 25-34 років вважають за краще платити карткою онлайн. Зате цілих 65% юнаків і дівчат, яким 14-24 роки, охоче оплачують покупки і послуги в Інтернеті. Це найбільш активна вікова група в даному питанні: 28% українців 35-44 років платять онлайн, 29% українців 45-54 років платять онлайн і 39% українців старше 55 років платять онлайн. Всі ці дані представлені в дослідженні Асоціації ЄМА, проведеному в жовтні-листопаді 2016 року.

Експерти Facebook не просто так аналізують «фінансові переваги» своїх користувачів, адже компанія вже отримала ліцензію на проведення грошових переказів в Європі. У жовтні цю ініціативу підтримали в Ірландії, а напередодні Нового року – в Іспанії. Тепер користувачі соцмережі зможуть не тільки спілкуватися, але й переводити гроші, сплачувати послуги і навіть брати кредити онлайн. У планах – можливість оплати покупок в звичайних оффлайн-магазинах за допомогою додатка Facebook.

5. У Кореї покупці будуть платити «долонею» замість картки

Нова біометрична платіжна технологія, яку ми не могли оминути своєю увагою, планується до запуску в Південній Кореї в найближчі місяці. Тутешня влада, зацікавлена ??в переході до повністю безготівкової економіки, підтримує незвичайні платіжні рішення. Наприклад, можливість оплати товарів і послуг без картки (або будь-якого іншого платіжного інструменту).

Йдеться про біометричну технологію оплати, орієнтовану на використання в якості «інструмента» людської долоні. Оскільки «візерунки» на долоні (вени, зморшки) неповторні, то у кожної людини, виходить, є свій унікальний «чіп». Залишилося лише «причепити» до цього «чіпу» доступ до банківського рахунку. І створити інструмент, який зможе зчитувати інформацію з долоні. Такий інструмент є – це сканер, який аналізує візерунок на долоні і зіставляє з базою даних.

Якщо технологія виявиться працездатною, то скоро корейці зможуть обходитися без банківських карт. Однак питання безпеки платежів все ще залишається відкритим (скептики вважають, що шахраї можуть знайти спосіб підробити і «візерунок вен»).

Автор Євген Скачко