Проведено національне опитування щодо обізнаності громадян про способи захисту від шахрайства у сфері використання платіжних карток
Восени 2016 року проведено комплексне соціологічне дослідження рівня обізнаності громадян щодо ознак і способів захисту від шахрайства у сфері використання платіжних карток. В опитуванні взяли участь Інтернет-користувачі України (без Криму) у віці від 14 до 69 років, які мають особисті платіжні банківські картки.
Дослідження здійснювалося компанією «Gemius Україна» та Українською міжбанківською Асоціацією членів платіжних систем «ЄМА».
Згідно з результатами дослідження 12% опитаних особисто стикалися з шахрайством з платіжними картками. При цьому, найчастіше потрапляють до платіжних шахраїв «на гачок» – люди у віці 55 років та старше.
Респонденти продемонстрували високий рівень інформованості щодо багатьох правил безпеки та способів захисту від платіжного шахрайства:
- 87% – вважають ризикованим розкривати дані своєї карти (наприклад, термін дії і тризначний код на зворотній стороні картки), а також секретні коди із СМС-повідомлень від банку за телефонним запитом шахрая;
- 76% – не стануть зберігати ПІН-код разом з карткою;
- 74% – підключають мобільний банкінг про всі операції з використанням картки;
- 70% – не ризикнуть записувати ПІН-код на картці;
- 68% – звертають увагу на зовнішній вигляд банкомату та порівнюють його із попереджуючою екранною заставкою;
- 64% – прикривають клавіатуру при введенні ПІН-коду в банкоматі;
- 62% – прикривають клавіатуру при необхідності введення ПІН-коду для оплати в магазині;
- 68% – не стануть поповнювати мобільний телефон або здійснювати грошовий переказ на сайті, на якому є граматичні, стилістичні, синтаксичні або друкарські помилки.
Важливим є і те, що більшість громадян знають про головну першочергову дію у разі неправомірних дій з платіжною карткою – «Заблокувати картку» (1 місце у 85% опитаних).
Проте інші важливі способи захисту від шахрайства у сфері електронних платежів і карткових розрахунків не застосовуються громадянами через незнання або ігноруються.
- Визначено ТОП-3 способи захисту від шахрайства з платіжними банківськими картками, які найрідше використовуються українцями: періодично міняти ПІН-код (лише 17% респондентів дотримуються цього правила), встановлювати ліміт на платіжні картки (тільки 12%), не використовувати дівоче прізвище матері у якості кодового слова (всього 11% опитаних користуються цим способом захисту).
- Найменш ризикована, на думку респондентів, дія з платіжною банківською карткою – продовжувати користуватися банкоматом, якщо картка входить до кардридера з зусиллям – 26% відповіли, що така дія не в зоні ризику.
- Спосіб захисту від шахрайства з платіжними банківськими картками у банкоматі, який найрідше використовується – перевірка кардридера на наявність сторонніх пристроїв перед використанням банкомату – 42% опитаних користуються цим способом захисту, 38% – знають, але не користуються і 20% – зовсім не чули про такий спосіб.
- Тільки 37% вважають небезпечним використовувати WI-FI і загальнодоступні комп’ютери для оплати карткою і доступу до карткового рахунку через Інтернету.
- Всього 36% перевіряють наявність https в адресному рядку сайту, на якому вводяться дані картки.
- Лише 21% опитаних відкривають у банку окрему картку для оплати товарів і послуг через Інтернет.
Високий ступінь відповідальності показало молоде покоління. Найбільш уважно і обережно біля банкомату поводяться представники вікової групи 14-24 років. Студенти, які навчаються, також частіше за інші групи застосовують способи захисту від шахрайства з даними платіжних банківських карток в Інтернеті та по телефону.
Підвищення інформованості громадян про актуальні загрози у сфері платіжного шахрайства, ознаки їх розпізнання, та ефективні способи захисту від кібершахраїв у сфері використання платіжних карток стало ключовою метою Національної програми сприяння безпеці електронних платежів і карткових розрахунків Safe Card. Проект стартував в Україні 1 жовтня за підтримки Державного департаменту США і координується Асоціацією «ЄМА».
«Знання українцями багатьох правил безпеки у сфері електронних платежів і карткових розрахунків – позитивний сигнал з точки зору наявності усвідомлення громадянами існування загроз при користуванні платіжними інструментами», – зазначила керівник ЄМА Академії Раїса Федоровська. – «Проте варто пам’ятати, що кібершахраї завжди знаходяться на крок попереду. І, ті прогалини у вигляді вкрай низьких відсотків знань і застосування населенням інших важливих способів захисту, – є для шахраїв додатковими робочими «лазівками» для крадіжки особистих коштів громадян».
«Особливі зусилля в інформуванні населення у рамках Проекту будуть направлені на вікову категорію старше 25 років і жінок, – результати дослідження показують, що саме ці категорії громадян найбільш уразливі до актуальних видів шахрайства з платіжними інструментами», – додала Раїса Федоровська.
Очікується, що в результаті проведення інформаційної кампанії в рамках Safe Card рівень обізнаності громадян України про ефективні способи захисту від шахрайства у сфері використання платіжних карток збільшиться не менш, ніж на 30%.
«Крім оцінки поточного рівня обізнаності громадян про способи захисту від різних видів платіжного шахрайства, результати дослідження показують нам, яким каналам отримання інформації українці надають перевагу і де використання інфографіки, відео та інших матеріалів може бути найбільш ефективним», – зазначає Олександр Карпов, директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем «ЄМА». – «Наше спільне завдання – зробити так, щоб освітні матеріали для українців були максимально прості, зрозумілі, цікаві і влучали в ціль. Інформування в рамках Safe Card буде охоплювати усі головні на сьогодні типи шахрайських дій. Не виключено, що протягом Програми з’являться нові загрози – вони також потраплять до зони нашої уваги».
Крім того, освітньою Програмою передбачається адаптація матеріалів міжнародних організацій по боротьбі з платіжним шахрайством і кіберзлочинністю. Зокрема, у жовтні 2016 року в рамках Safe Card вже була проведена інформаційна кампанія серед українців за матеріалами Європейського центру по боротьбі з кіберзлочинністю (European Cyberсrime Centre, EC3), який діє у структурі Європолу.
Для оцінки ефективності освітньої кампанії серед українців у рамках Програми Safe Card буде проведено ще два етапи соціологічного дослідження у березні та серпні 2017 року.