Минулого тижня в Білорусі взяли декрет про розвиток цифрової економіки. Його норми стосуються розвитку IT-підприємництва та криптобізнесу. Багато розробникиів вважають цей декрет революційним.
Одне з головних питань, що виникає у криптобізнесі – як враховувати токени на балансі. Декрет визнає виниклі (здобуті) в процесі майнінгу або придбані іншим способом токени активами, але далі цього справа не йде. Мінфін повинен розробити окремі правила для бухгалтерського обліку токенів.
Аналогічним чином виглядає і ситуація з ідентифікацією учасників транзакцій та вимоги щодо запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. З ними доведеться мати справу всім учасникам даних правовідносин, в першу чергу, операторам криптоплатформ та операторам обміну криптовалюти.
Декрет передбачає можливість створення операторів криптоплатформ і операторів обміну криптовалюти. Основною функцією операторів криптоплатформи (так Декрет називає криптобіржі) є створення та розміщення токенів (тобто проведення ICO).
Парк високих технологій (ПВТ) був створений в 2005 році, і являє собою такий собі державний акселератор, який надає суттєві пільги по корпоративному і трудовому податку в обмін на 1% від доходу своїх резидентів. Резиденти мають право займатися тільки тими видами діяльності, що передбачені Положенням про ПВТ. Для вирішення цього виклику і був прийнятий Декрет «Про розвиток цифрової економіки», він розширює перелік пільг та видів діяльності для резидентів аж до 1 січня 2049 року.
Цифрова економіка в Білорусі
У минулі вихідні регіональні та закордонні медіа використовували різні епітети, описуючи прийняття Декрету в Білорусі. Тепер у білоруського бізнесу з’явилися не просто шанси, а реальні інструменти для того, щоб вирватися вперед. Мало імовірно, що в країну кинуться ізраїльські стартапи та стартапи з Кремнієвої долини. Але ось бізнес з менш респектабельних юрисдикцій Азії та Східної Європи – можливо.