Дезінформація – один із ключових елементів боротьби між державами

Розвиток технологій, електронних медіа та соціальних мереж перетворив дезінформацію на одну з найбільших проблем для будь-якої держави. Можна впевнено стверджувати, що дезінформація – це один із ключових елементів боротьби між державами та проти держави. Про це, виступаючи на конференції Cybertech New York 2021, сказав Голова Держспецзв’язку Юрій Щиголь.

Частина територій України є тимчасово окупованими північним сусідом, а на сході тривають бойові дії. Від 2014 року неспокійно і в українському інтернет-просторі. Вчора повідомили, що Держспецзв’язку затвердила рекомендації щодо підвищення рівня кіберзахисту важливих об’єктів України.

«Ми першими у світі зазнали хакерських спроб втручання у виборчий процес під час президентських виборів 2014 року, атак на мережі електропостачання в 2015 та 2016 роках, а також стали жертвою найбільш руйнівної кібератаки в історії NotPetya у червні 2017 року. Супротивник постійно намагається випробувати наші інформаційні системи і мережі на стійкість, а наш інформаційний простір атакують так звані «фабрики тролів».

Юрій Щиголь

Дезінформація – серйозний вплив на суспільство

Саме фабрики тролів використовують дезінформацію для впливу на суспільство. Їхня пропаганда – це систематизований і структурований обман, що подається як інформація з певною – завжди дуже чіткою – метою.

Україна почала створення своєї системи протидії дезінформації. На рівні держави створюється національна система протидії дезінформації. На інституційному рівні – запускається Центр протидії дезінформації на базі Ради національної безпеки та оборони, функціонує Кіберполіція, відповідні підрозділи Служби безпеки, налаштована робота розвідки і контррозвідки в цьому напрямку.

Кіберпростір нині є основним простором для протистояння, яке загрожує стабільності соціальних систем і державних. Україна є не лише ціллю атак, а й випробувальним майданчиком сучасної кіберзброї. Щоб протистояти постійним кіберзагрозам, Україна впродовж останніх семи років робить чималі інвестиції в кібербезпеку. Цього року затверджена вже друга версія Стратегії кібербезпеки, держава переходить на нові стандарти захисту інформації, які базуються на стандартах NIST, запущено процес створення реєстру об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

Нещодавно Україна подала заявку на приєднання до Центру кібероборони НАТО (CCDCOE), а також запропонувала створити повномасштабний кіберальянс зі Сполученими Штатами. Зважаючи на стрімку зміну ландшафту загроз, в тому числі через світову пандемію, були проведені кіберконсультації з багатьма нашими партнерами: Ізраїлем, Польщею, Японією, Іспанією, Бразилією та іншими країнами. А вже за кілька днів розпочнеться черговий кібердіалог із США на найвищому рівні.