Головна » Технології / Новини » Готовність України до нових викликів. Кібербезпека і зв’язок

Загроза кібератак з боку рф як на українські системи, так і на європейських партнерів залишається високою. Адже концепція російської «гібридної війни» передбачає використання всіх типів впливу на країну, щодо якої росія здійснює агресію. Тому ми повинні постійно бути готовими до нових атак росіян, весь час посилювати власний захист – зокрема й у кіберпросторі. Кібербезпека України – один з ключових факторів. На цьому під час пресконференції в Медіацентрі Україна – Укрінформ наголосив голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України бригадний генерал Юрій Щиголь.




Основною системою, яка забезпечує кіберзахист державних органів, є Система захищеного доступу державних органів до мережі «Інтернет» (СЗДІ). Споживачами цієї системи є близько 200 державних органів, зокрема органи сектору безпеки і оборони держави. СЗДІ левову частку кібератак припиняє і блокує в тому числі в автоматичному та напівавтоматичному режимі.

«СЗДІ, функціонування якої забезпечують фахівці Держспецзв’язку, – один із наших надійних щитів, що забезпечує кіберстійкість держави, припиняє і блокує спроби втручання, DDoS, зараження та розповсюдження ШПЗ тощо. Йдеться про тисячі таких кібератак щодня. Щодоби ми відбиваємо від 5 до 40 потужних DDoS-атак високого рівня. За грудень нами припинено та заблоковано 395 таких атак. Також лише за грудень Системою зафіксовано та поінформовано споживачів про 170 тисяч лише спроб експлуатації вразливостей на державних інформаційних ресурсах, які ми захищаємо. Кібербезпека – це наша щоденна робота», – повідомив бригадний генерал.

Найскладніші кіберінциденти розслідує CERT-UA

Крім того, Держспецзв’язку розслідує найбільш складні кіберінциденти в інших державних органах, на об’єктах критичної інфраструктури. Саме таку роботу виконує наша Урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події CERT-UA. Крім того, нею розслідуються також інциденти у приватному секторі. Лише тут це близько 200-300 кіберінцидентів за добу, що досліджуються в основному в напівавтоматичному режимі. Це свідчить про те, що кібербезпека не дуже сильна.

Згідно з даними, які озвучив очільник Держспецзв’язку, за 2022 рік Урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події CERT-UA зареєструвала 2 194 таких кіберінцидентів. Чверть із них була спрямована проти Уряду та місцевих органів влади. Також до галузей, що найбільше атакують, належать енергетика, сектор безпеки та оборони, телеком і розробники, фінансовий сектор, логістика.

Кібербезпека важлива для всіх

Річна статистика свідчить: російські терористи не розрізняють військових та цивільних цілей у кіберпросторі також, як зазначив Юрій Щиголь. Головною метою російських атак на український кіберпростір є знищення критичної інформаційної інфраструктури, шпіонаж (отримання розвідданих щодо логістики, озброєння, планів та операцій Сил безпеки та оборони). А також інформаційно-психологічні операції та дезінформаційні вкиди з метою підриву довіри до спроможностей органів державної влади, сил безпеки та оборони, поширення панічних настроїв серед населення.

Традиційно найбільш поширеною практикою, що застосовують російські військові хакери в Україні, є розсилання шкідливого програмного забезпечення, що краде облікові дані або знищує інформаційні системи. Такі атаки становлять понад чверть від усіх та можуть бути складовою більш комплексних і потужних операцій. Для підготовки таких атак хакери експлуатують довіру населення до сектору безпеки та оборони і маскуються, використовуючи теми, пов’язані з захистом життя та здоров’я громадян, критичної інфраструктури.

Саме тому, підкреслив очільник Держспецзв’язку, і бізнес, і держава, і кожен відповідальний громадянин своєї країни повинні максимально уважно ставитися до своєї захищеності в кіберпросторі. А значить зробити усе можливе, щоб кібербезпека була на найвищому рівні.

Забезпечення доступності, зокрема мобільного зв’язку

Однією з ключових функцій Держспецзв’язку в умовах протистояння російській агресії є забезпечення доступності в тому числі і мобільного зв’язку.

Станом на 9 ранку 17 січня загальна доступність мобільного зв’язку в Україні становить близько 77% (з урахуванням доступності базових станцій у регіонах, де тривають активні бойові дії).

«Для порівняння – після перших масованих ракетних атак росіян цей показник становив близько 40%, що свідчить про підвищення стійкості наших мереж», – наголосив Юрій Щиголь.

Найскладніша ситуація – в Запорізькій (47.6%), Донецькій (39.3%) та Луганській областях. Труднощі зі зв’язком (пов’язані з відключеннями електроенергії) можуть відчувати сьогодні мешканці Одеської (67.6%) та Черкаської областей (68.4%). На Херсонщині після деокупації відновлено вже більше 20% базових станцій, що працювали в регіоні до повномасштабного вторгнення. На решті території України доступність мобільного зв’язку становить не менше 70% від усієї кількості базових станцій.

Мобільні оператори при координації Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) оперативно відновлюють зв’язок, забезпечують стійкість мереж. Рішенням РНБОУ та відповідним Указом Президента від 26 листопада 2022 року визначено перелік об’єктів, які будуть першочергово забезпечені зв’язком (щонайменше на три доби). Це об’єкти органів державного управління, екстрених служб та об’єкти забезпечення життєдіяльності населення. Відповідно до Указу Президента, НЦУ видав 802 операторам розпорядження з переліком об’єктів, на яких необхідно передбачити безперебійний зв’язок протягом трьох діб.

«Оператори забезпечують резервним живленням не тільки базові станції, а й усі підсистеми мережі – це десятки тисяч об´єктів. Наразі усі ключові елементи мереж операторів зарезервовані», – додав Юрій Щиголь.

Від початку повномасштабного вторгнення мобільними операторами відновлено сумарно понад 3 200 кілометрів оптоволоконних ліній. Відновлено роботу 1 200 базових станцій, збудовано понад 1 500 нових базових станцій мобільного зв’язку. А також посилено енергонезалежність та модернізовано понад 8 000 станцій. Інвестиції в розвиток мобільних мереж у 2022 році – мінімум 8 мільярдів гривень.

Звіт Міжнародного союзу електрозв’язку

Наприкінці року Міжнародний союз електрозв’язку опублікував офіційний звіт, який зафіксував руйнування української комунікаційної інфраструктури. Це – важливий крок для притягнення до відповідальності. Оскільки звіт, підготовлений за участю міжнародних експертів і на міжнародному рівні (а МСЕ є спеціалізованою установою ООН), чітко зазначає:

  • Від 24 лютого 2022 року інфраструктура інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в Україні стала основним об’єктом атак, у тому числі кібератак.
  • За 6 місяців повномасштабної війни зафіксовано 1 123 кібератаки, спрямованих на всі сектори економіки України, включно з ІТ та телекомунікаціями. Це підтверджує, що кібератаки стали повноцінною складовою війни і є доповненням кінетичних дій.
  • Війна спричинила значні збитки та руйнування інфраструктури ІКТ у понад 10 із 24 регіонів України.
  • На відновлення телекомунікаційного сектору необхідно 1.79 млрд доларів.
Якщо Ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Поділитися:
Правила коментування

Вітаємо Вас на сайті Pingvin Pro. Ми докладаємо всіх зусиль, аби переконатися, що коментарі наших статей вільні від тролінгу, спаму та образ. Саме тому, на нашому сайті включена премодерація коментарів. Будь ласка, ознайомтеся з кількома правилами коментування.

  1. Перш за все, коментування відбувається через сторонній сервіс Disqus. Модератори сайту не несуть відповідальність за дії сервісу.
  2. На сайті ввімкнена премодерація. Тому ваш коментар може з’явитися не одразу. Нам теж інколи треба спати.
  3. Будьте ввічливими – ми не заохочуємо на сайті грубість та образи. Пам’ятайте, що слова мають вплив на людей! Саме тому, модератори сайту залишають за собою право не публікувати той чи інший коментар.
  4. Будь-які образи, відкриті чи завуальовані, у бік команди сайту, конкретного автора чи інших коментаторів, одразу видаляються. Агресивний коментатор може бути забанений без попереджень і пояснень з боку адміністрації сайту.
  5. Якщо вас забанили – на це були причини. Ми не пояснюємо причин ані тут, ані через інші канали зв’язку з редакторами сайту.
  6. Коментарі, які містять посилання на сторонні сайти чи ресурси можуть бути видалені без попереджень. Ми не рекламний майданчик для інших ресурсів.
  7. Якщо Ви виявили коментар, який порушує правила нашого сайту, обов’язково позначте його як спам – модератори цінують Вашу підтримку.

Схожі новини

Новини

Україномовний розділ Вікіпедії відзначив 19 років: цікаві факти

30 січня україномовний розділ Вікіпедії відсвяткував 19 років від дня заснування. Про це повідомив Блог редакторів української Вікіпедії. Підписуйтесь на наш Telegram-канал Так, термін в підзаголовку «україномовний розділ «Вiкіпедії», вжитий цілком вірно, адже Вікіпедії поділяються саме за мовами, а не за країнами. Проте значно коротшим і частіше вживаним є термін “українська «Вікіпедія»”, який теж можна […]


Новини

У січні 2023 року в українській Вікіпедії здійснено 91.6 млн переглядів сторінок

У січні 2023 в українській Вікіпедії здійснено 91.6 млн переглядів сторінок. Це на 26% більше, ніж у січні 2022. Таку інформацію надає блог редакторів української вікіпедії. Підписуйтесь на наш Telegram-канал В Україні зростає популярність української Вікіпедії і падає популярність російської В українській Вікіпедії – мільярд переглядів за рік Топ 100 найпопулярніших сторінок в українській Вікіпедії […]


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: